5.ua

У Києві розпочала роботу інтерактивна мапа благодійності

    Для мешканців столиці  запущено інтерактивний сервіс, за допомогою якого  можна знайти об’єкти, які з’явилися у місті завдяки меценатам: тим, що розбудовували Київ до революції  1917 року і тим, які небайдужі до його долі сьогодні. Про це журналістам 1 травня повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Руслан Крамаренко.


    "Дивно, але в просторах Інтернету не було ресурсу, де можна було б знайти всі об’єкти,побудовані в Києві меценатами. Цей Інтернет-ресурс – результат кількох місяців роботи команди "Київського благодійного товариства", де ми спробували зібрати разом все, що будувалося в місті дореволюції і в сучасні дні. Поки проект наповнений на 90%, карта відкрита до нових об’єктів – як сучасних, так і давніх (які, можливо, не були враховані раніше). Прошу киян підключатися і допомогти зробитицю карту максимально повною, а також генерувати цікаві для міста проекти, брати участь у їхреалізації і допомагати залучати меценатів", – наголосив Руслан Крамаренко.

    Він зазначив, що сьогодні, на жаль, не усі знають, скільки всього у Києві з’явилося саме завдяки меценатам.

    "Це люди, яким ми завдячуємо появою Національного художнього музею, КПІ, Театру оперети, Бессарабського ринку і ще багатьох визначних будівель. Крім того, на цьому сайті можна буде знайти історії життя цих людей, архівні матеріали того часу", – пояснив він.

    Нагадаємо, "Київське благодійне товариство" – організація, покликана шукати цікаві проекти для розвитку міста та залучати меценатів до реалізації цих проектів. Товариство існувало у столиці з 1834 до 1918 року. У 2013 році, за ініціативи небайдужих до міста киян, діяльність товариства було відновлено.

    Наприкінці XIX - початку ХХ ст. у колишній Російській імперії не було іншого міста, де благодійність була б так розвинена, як у Києві. Тут діяли близько 100 комітетів і товариств милосердної спрямованості, які займалися допомогою незаможним. Меценати за свій рахунок будувалий утримували лікарні і амбулаторії, дитячі садки, денні притулки для дітей робочого класу, школи та училища, музеї та інститути, у заповітах наказували спрямувати свої статки на розвиток міста. Усім була відома діяльність родини Терещенків та Бродських, Григорія Галагана, Михайла Дегтерева, Богдана та Варвари Ханенків, Семена Могилевцева та інших заможних киян.
    Попередній матеріал
    Кабмін готує загальнонаціональне опитування на 25 травня
    Наступний матеріал
    Порошенко розповів, яким чином можна заборонити Партію регіонов