Уже більш ніж півтисячоліття цих зелених велетнів величають дубами «шостого листопада». Назвали їх так - на честь свята визволення Києва. Позначки, нанесені фарбою на кору дерев - не справа рук вандалів. Їх залишають місцеві мешканці, аби захистити вікові дерева від масового вирубування.

Володимир Борейко, еколог Київського еколого-культурного центру: «Так вот полечить, дупло перестанет расти и вобщем-то основа будет в таком нормальном состоянии. А бывает так, что бьет молния и тогда тоже кора слетает и получается такая высокая и продольная трещина, в которую попадает вода, начинает гнить и получается огромное дупло. А потом дуб просто падает потому, что дупло - его разрывает на две части».

Лікування пошкоджених дерев, каже еколог Михайло Савченко, проводять у три етапи. Спочатку чистять від сміття та грибка. Потім - пломбують цементом. І наостанок - закладають дупло цеглою.

Михайло Савченко, еколог: «Когда большое дупло мы имеем - его надо как-то залечить это дупло. Значит, что мы делаем - нужно сделать пломобочку сбрасываем. Раствор специальный делаем - заливаем растворчиком, кирпичик туда и получается у нас вот такое творение».

Володимир Зінченко гуляє у парку чи не щодня. Пригадує - ще кілька років тому тут був справжній дубовий гай. Саме тут киянин любив гуляти зі своїми онуками. Нині ж - чоловік зітхає - дерев у парку поменшало.

Володимир Зінченко, киянин: «Ну так потихеньку вирубують, під гаслом - захворіли дерева».

Полікувати одне дерево, кажуть екологи, коштує близько тисячі гривень. Утім держава не виділяє на це жодної копійки. Тож рятувати велетнів доводиться власним коштом. Нині у Києві та області нараховується близько двохсот дерев-старожилів. Екологам удалося врятувати шістдесят велетнів. Стільки ж - планують відновити й наступного року.

Нонна Лактіонова, Дмитро Поденко, «5 канал».