Поліна: "Ми були на тихом часу, до мене прийшла тьотя і каже: "Поліна, йди, там до тебе прийшли, твоя може буде мама". Я прийшла, побачила. мені дуже мама сподобалася з папою".
А дівчинка - сподобалася їм. Узяти на виховання дитину з інтернату подружжя Голодняків наважилося, коли вже мало трьох власних.
Людмила Голодняк, мама: "Вона нам через комп`ютер каже: "Ось, у нас є такі дітки". Просто ми так передивлялися, чоловік побачив, каже: "Це будуть мої". Вона каже - "У цієї дівчинки ще є братик". І так получилось, що вони двоє рідні між собою, і ми їх взяли двох".
За рік у родині з`явилося іще четверо дітей, а разом з цим і статус - "будинок сімейного типу".
Людмила Голодняк, мама: "У Володарці є дитячий будинок-інтернат, і я проходила практику. Я тільки після інституту, і зразу ці діти масово - "Мама, візьми мене на руки". Мабуть, із цього моменту у мене виникло бажання, що у мене буде багато дітей, і не своїх".
Про інтернатське минуле діти згадують неохоче.
Богдан: "Там єслі купили якусь вещь, то вона на всіх, а тут так же само, але ми ділимось".
Ще гірші спогади - про життя із рідними батьками.
Богдан: "Вона пила горілку всігда, не піклувалася про нас. А от мій батько рідний - він піклується, коли бачить нас, дає гроші".
Тепер - у дітей є справжня родина.
Дівчинка: "Ми тут робим уроки, гуляємся ляльками, спимо тута. Діана мене вчить, Поліна Богдана вчить, а я вчу Валіка".
Поліна: "Мама всіх любить, вона не може так, що комусь менше, комусь більше дати. Мама більше нам дає, чим собі".
Нині на Київщині існує 35 будинків сімейного типу, до кінця року з`явиться іще три. Там виховують понад 350 дітей.
Анатолій Присяжнюк, голова КОДА: "Ми хочемо у 2012 році у кожному місті, у кожному районі побудувати ще такі будинки. Це буде біля 30, в яких буде знаходиться ще біля 300 дітей".
Це – найкраща форма виховання дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. Адже в таких будинках не лише гарні умови, але й атмосфера справжньої родини.
Світлана Одаренко, Віктор Сніжко, 5 канал.