Сірчана кислота
Сірчана кислота
cdn.tvc.ru

Спецрозслідування щодо сірчаної кислоти неминуче призведе до проблем України в СОТ – юрист

    "Коли по кожному пункту спецрозслідування є питання, то такий шлях неминуче приведе Україну в Палату з вирішення спорів при СОТ. А у нашої країни вже є негативний досвід", – наголосила партнер юридичної фірми

    Спеціальне розслідування щодо імпорту сірчаної кислоти необґрунтоване, тож може привести до проблем України у Світовій організації торгівлі. Таку думку висловила партнер юридичної фірми Sayenko Kharenko Анжела Махінова під час круглого столу "Ринок сірчаної кислоти в Україні: стан та шляхи розвитку", передає UAprom.

    З її слів, у практиці СОТ спеціальні заходи є заходами "екстраординарного характеру", які спрямовані проти чесного сумлінного імпорту. Так, згідно з недавньою статистикою Організації, всього було ініційовано близько 3,4 тис. антидемпінгових розслідувань, тоді як спецрозслідуваннь – тільки 154.

    При цьому при подачі скарги на спецрозслідування має дотримуватися низка умов. "У той же час є великі проблемні моменти щодо сірчаної кислоти, коли "Сумихімпром", ПХО "Зоря" і СхідГЗК ініціюють його в умовах критичного дефіциту сировини", – зазначила Махінова.

    На її думку, скаргу повинен подавати національний виробник із часткою на ринку понад 50% від загального обсягу. Водночас заявниками виступили лише чотири підприємства з 14, які працювали до недавнього часу в Україні.

    "Вже це ставить під питання статус нацвиробника. Більше того, ці виробники є також споживачами сірчаної кислоти, причому частка їх продажів у ринок становить всього 7-9%", – підкреслила юрист.

    Крім того, як повідомила Махінова, всі заявники працюють за давальницькою схемою.

    "Тоді виникає питання, а конкурує виробник з імпортом? Так, є виробничі потужності, але виробник не визначає собівартість товару, цінову політику, стратегію продажів. Він просто переробляє сировину, отримує гроші за вартість своїх послуг і передає товар замовнику", – констатувала вона та додала, що наразі практика СОТ виключає таких виробників зі статусу національних.

    Наступний проблемний пункт – подібність товару. Зокрема, заявники закликали МЕРТ розслідувати імпорт трьох видів кислоти: реактивної, контактної та олеуму. Але: "Ці продукти відрізняються між собою і за складом, і за ціною. Крім того, різні галузі споживають різну кислоту".

    Крім того, партнер Sayenko Kharenko повідомила, що один з факторів спецрозслідування – повинно бути постійне, катастрофічне, нещодавнє зростання імпорту, обумовлене непередбаченими обставинами: "Але з другого півріччя минулого року спостерігається чітка тенденція падіння імпорту. Це дає підстави не вводити обмежувальні заходи".

    При цьому Махінова засумнівалася, що національні виробники сірчаної кислоти зазнали збитків саме від імпорту, адже вони працюють за давальницькою схемою і не продають свій товар безпосередньо в ринок, а реалізують його через трейдерів.

    "Тоді трейдери повинні були реєструватися в розслідуванні і доводити завдані ним збитки", – підкреслила вона і припустила, що можливі загороджувальні заходи щодо сірчаної кислоти можуть нанести удар по національних інтересах України.

    "Безумовно, виникне дефіцит товару на внутрішньому ринку, який вдарить по споживачах. Вони будуть змушені його імпортувати зі сплатою мита. Крім того, коли по кожному пункту цього спецрозслідування є питання, то такий шлях неминуче приведе Україну в Палату з вирішення спорів при СОТ. Але ж у нашої країни вже є негативний досвід. Як ми пам'ятаємо, Японія пару років назад оскаржила і виграла кейс по автомобілях. Тоді нас пробачили, але зараз наші торгові партнери можуть застосувати відповідні заходи", – підсумувала вона.

    Попередній матеріал
    Злякався або ж знітився: песик-соціопат став зіркою мережі – відео
    Наступний матеріал
    Кримський активіст Балух вже місяць голодує у СІЗО в окупованому Криму
    Теги: