Металургія

Скасування мита на експорт брухту є шляхом сировинної країни без майбутнього – Киселевський

Як зазначає представник промислової компанії "Інтерпайп", ринок заготівлі брухту в Україні є переважно тіньовим – такими є 70% ринку

Скасування мита на експорт металобрухту призведе до простоїв українських заводів і зменшення надходження валютної виручки до країни. Таку думку висловив директор з корпоративних відносин промислової компанії "Інтерпайп" Дмитро Киселевський, пише 112.ua.

Нагадаємо, законопроект про підвищення експортного мита на брухт чорних металів з 42 до 58 євро/т, що був ухвалений Верховною Радою 28 лютого, досі не підписано Президентом. Але вже зареєстровано проект постанови про його скасування. Якщо постанову ухвалять, вже із вересня мито зменшиться із 42 до 8,5 євро/т, що дасть можливість заготівникам брухту безперешкодно вивозити його за кордон. За такого сценарію українські підприємства можуть опинитися в умовах дефіциту сировини. Експорт готової продукції є набагато вигіднішим для країни, аніж експорт сировини.

"Тонна готової продукції, виробленої з брухту – наприклад, сталі – коштує $600, а ціна тонни труб і залізничних коліс може сягати вже $1-1,5 тис. Різниця між вартістю тонни готової продукції та ціною, за якою брухт продають на експорт, – це ті зарплати, які отримують працівники металургійних та інших підприємств. Це податки, які надходять у місцеві та державний бюджет", – зазначив Дмитро Киселевський.

Він заявив, що ринок заготівлі брухту в Україні є переважно тіньовим – сірими є не менше як 70% ринку. Його ємність в грошах оцінюють у приблизно 1 млрд на рік.

"Мито на експорт брухту – єдиний спосіб для держави стягувати податки з цього ринку, а також зрівняти в правах гравців одного поля. Підприємства металургійної галузі працюють легально, платять усі податки і, отже, перебувають у нерівних умовах. Тобто одні гравці працюють "у чорну", податки не платять і мають одну собівартість, тоді як підприємства, які працюють "у білу", ведуть легальний, прозорий бізнес, зазнають, відповідно, зовсім інших витрат", – впевнений експерт.

З його слів, якщо законопроект про підвищення мита на експорт брухту чорних металів не буде підписано, металургійна галузь повернеться до ситуації кількарічної давнини. Раніше металургійне підприємство "Інтерпайп Сталь" мало по 60 днів простою щороку через відсутність сировини. Інші металургійні підприємства постійно перебували в стресовому стані, бо не могли знайти на внутрішньому ринку необхідних обсягів брухту для виробничої діяльності.

"Коли був страшний дефіцит брухту, в 2015 році, цей завод простоював приблизно 60 діб на рік. Це ціна відсутності брухту. У ці 60 днів люди недоотримували зарплати, підприємство не виконувало замовлення, не могло відвантажити продукцію клієнтам, а отже, країна не отримувала валютної виручки. Від цього постраждали всі", – зауважив Киселевський.  

Він наголосив, що вирішення питання з митом – це орієнтир того, куди рухається українська економіка.

"Якщо Україна буде стимулювати експорт сировини (а не готової продукції), це буде означати, що країна вибрала шлях сировинної країни. Якщо ж Україна стимулюватиме перероблення сировини, це означатиме, що вона має майбутнє", – сказав Киселевський.

Металурги розраховують, що президент закон підпише, "оскільки він є важливим для галузі, для держави, для економіки країни, важливим для наповнення бюджету, важливим для людей, які працюють у промисловості".

Як раніше повідомлялося, головним покупцем українського брухту є невизнане Придністров'я, підконтрольне Росії.

Попередній матеріал
Розслідування Bihus.Info щодо закупівель в "оборонці": позачергове засідання Тимчасової слідчої комісії ВРУ – відео
Наступний матеріал
Вчені знайшли на Землі сліди найпотужнішого сонячного спалаху
Теги: