Вони працювали у Бахмуті 24 на 7. Більшість позицій у місті через важку ситуацію та наступ вагнерівців довелося покинути, але снайпери 80-ї десантно-штурмової бригади досі перебувають в околицях пекельного міста. У них кожен день – результативний. Як стрільці-професіонали мінусують ворога на найважчому нині напрямку фронту – у матеріалі Ольги Калиновської.
"Робота снайпера вона трошки відрізняється від цих кіношних можливо картин, які ми звикли бачити. Цієї романтики, фактично її не існує", – каже командир підрозділу 80-ї ДШБ ЗСУ Володимир.
Вони виходять на полювання не поодинці і здебільшого – навіть не парами, а групами. І це перша відмінність реальних снайперів від кіношних.
"У цю групу входить не тільки людина з гвинтівкою, туди входить і людина, яка спостерігає в якісь прилади, це або може бути навіть людина з дроном, людина з оптикою якоюсь, трубою, плюс старший групи, який координує ці всі дії, працює зі старшим начальником, водії, тобто група це від 3 до 6 чосіб", – зауважує командир підрозділу.
Зазвичай вони не лежать на добре замаскованій позиції добу-дві, вистежуючи потрібну ціль. Це відмінність номер два фронтових снайперів від стрільців у кіно.
"Навпаки, можливо, в деяких нюансах потрібно швидко змінювати позиції, довго не засиджуватися на одному місці, вибирати з кожним іншим завданням, з кожним іншим пострілом вибирати інші позиції, тому що противник на таких дистанціях, в таких умовах може швидко виявити", – наголошує Володимир.
Середня дистанція до їхніх цілей – 200-400 метрів – відстань марксмена – піхотного снайпера. Бо ці снайпери однієї з десантно-штурмових бригад донедавна працювали у міській забудові – в Бахмуті. І продовжують працювати в околицях знищеного міста.
"Попри те що дистанції досить такі невеликі, робота не є простою, тому що противник так само досить непогано підготовлений і розуміє, як можна використати цю місцевість, щоб підійти непоміченим, так само виставляє свої позиції приховано, користується і підземними комунікаціями і багатоповерхівками, тобто це, своєю чергою, ускладнює роботу", – пояснює український захисник.
"Переважно ти вибираєш точку, з якої тобі буде видно противника, видно його пересування або де він скупчується, з цього ти вибираєш, імпровізуєш багато, ти повинен зайняти позицію, от коли в місті, ти повинен імпровізувати і робити все так,щоб противник тебе не передбачив, не прочитав, ти повинен відповідно маскуватися і працювати з найнеочікуваніших точок", – каже снайпер Петро.
У Петра в руках – зет-10 – напівавтоматична снайперська гвинтівка виробництва української компанії "Зброяр". Аналог цієї зброї – ЮАР-10 уже давно замінив у військах – Збройних силах та Нацгвардії застарілі радянські СГД – снайперські гвинтівки драгунова. Хоча на фронті, кажуть бійці, вони все ще зустрічаються. російські марксмени – лінійні снайпери – озброєні таким раритетом.
"Хоча за останньою інформацією, за останні декілька днів була інформація від розвідки що на Бахмутський напрямок мають бути застосовані снайперські підрозділи ФСБ", – додає Володимир.
Раніше, коли кремль застосовував у Бахмуті тактику так званих м'ясних атак, у цих снайперів було багато цілей. Бувало, згадує Володимир, вони ліквідовували з десяток і більше ворогів за день. Нині цілі в Бахмуті та околицях поодинокі. окупанти навчилися ховатися, маскуватися, використовувати підземні комунікації. Вмирати не хочеться нікому.
"Зараз противник діє меншими групками, дійсно старається намацати наші слабкі місця нашої оборони і вже такого масового завалення м'ясом, як було раніше, немає", – зазначає чоловік.
Вони не сидять без роботи ані дня. Працюють по змінах. Частина вдень, частина вночі. На цьому напрямку фронту снайпери – важлива складова оборони донедавна – самого міста, а нині – його околиць.
"У нас фактично 24 на 7 кожного дня хлопці виходять на завдання і працюють, і фактично з кожним завданням є результат", – каже захисник.
"Задача наша полягає в тому, щоб вчасно привезти хлопців, доставити, забрати, в цьому полягає робота і дуже важливе точне місце, точний час, тобто все як має бути", – розповідає Олекса – водій у підрозділі. Той, хто доставляє і забирає снайперів та їхню команду на та з позицій. А коли Донеччину заливають дощі, як цієї весни, часом це зробити дуже непросто.
"Зараз, коли степ мокрий, коли болото, ти сідаєш і треба бути впевненим в тому, як в житті, впевненим, сильним, от газ до упору і вперед, як каже мій командир", – порівнює водій.
У їхньому автопарку – і броньовані "Хамери", і волонтерські не броньовані джипи. Перші, захищені, їздили в Бахмут. Бо там кожне авто – ціль. Другі возять спеців в околиці міста. Хоча і там як не добряче прилітає, то засмоктує.
"У житті теж застрягаємо, так і в болоті застрягаємо, головне виїжджати", – запевняє Олексій.
Олекса – водій зі стажем. Водить авто з 80-х років минулого століття. Є у нього і досвід байкера. Але кермування на фронті, каже, не порівняєш ні з чим. Фронтовий водій дуже відрізняється від водія цивільного.
"Оперативністю думки, треба швидко приймати рішення і треба швидко його виконувати, тобто це в цивільному житті ти їдеш, робиш все акуратненько, а тут ти мусиш все бачити, все чути на 360 градусів, щоб чітко знати, як виїхати, як приїхати, як зробити, чути, що каже командир, що кажуть побратими, враховувати ці всі речі", – підсумовує водій.
"Снайперу потрібно багато чого враховувати, окрім того, що тобі потрібно спланувати свою роботу як дійти до позиції, як спрацювати з тієї чи іншої позиції, скласти резервні плани що робити у випадку якоїсь непередбачуваної ситуації, щоб група вціліла і далі продовжувала виконувати своє завдання, так само ти повинен в роботі враховувати багато різних факторів – погода, температура, тиск, знати, розумітися в балістиці, розумітися в зброї. Дуже багато чого, маскування так само воно чи не найперше, тому що ти повинен бути непомітний для противника, навіть після свого пострілу, який ти здійснив, противнику повинно бути дуже важко тебе виявити", – наголошує снайпер Петро.
У перервах між роботою, відпочинком та підготовкою до нового завдання вони постійно тренуються. Бо з'являється нова зброя, яку потрібно пристріляти, нові набої, нові завдання. Плюс потрібно постійно тримати себе у формі.
З Донеччини, Ольга Калиновська, Сергій Клименко, Сергій Малін, "5 канал"
Нагадаємо, нещодавно український снайпер зумів ліквідувати російського окупанта з відстані 2710 метрів. Це виявився другий за дальністю результат влучання у світі.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться відео за темою: Рівень військового снайпінгу найвищий у світі – снайпер "Кузьма" у "Таємницях війни"
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.