Медична реформа на Київщині: рік потому

    Із центрами первинної медичної допомоги, та поки що - без єдиної диспетчерської та з браком сімейних лікарів. Медична реформа стартувала в області рік тому. За цей час швидку допомогу розділили на невідкладну та екстрену, зробили замовлення у вишах на сімейних лікарів та провели перепідготовку кадрів. На часі - закупівля карет швидких та обладнання для єдиного диспетчерського центру. Що змінилося у роботі медиків за рік - з’ясовувала Світлана Одаренко.

     

    Ще рік тому Олександр Подлесоцький працював сімейним лікарем, нині він очолює вишгородський центр первинної медико-санітарної допомоги. Один із 28-ми, створених у рамках медичної реформи. Цей комунальний заклад об’єднує усі сімейні амбулаторії та фапи, які надають первинну меддопомогу.  

    Олександр Подлесоцький головний лікар вишгородського районного центру первинної медико-санітарної допомоги: «У нас є керівний склад, який знаходиться у Вишгороді, ми координуємо роботу всієї мережі, наших структурних підрозділів, наших амбулаторій, фапів».

    Зокрема, там забезпечують сільські амбулаторії ліками та розпоряджаються грішми. Як передбачає реформа - амбулаторії та фапи фінансуватимуть місцеві бюджети, а районні лікарні зі стаціонаром - обласна скарбниця 

    Олександр Подлесоцький головний лікар вишгородського районного центру первинної медико-санітарної допомоги: «Понад 90% хворих звертається до сімейного лікаря при первинному зверненні. По своєму фінансовому навантаженню вона доступна для держави для місцевих саме бюджетів. На даний час у нас фінансується і стаціонари і наш центр - вторинна і первинна медико-санітарна допомога з місцевого бюджету».  

    Валерій Чорнобай, завідувач Катюжанською амбулаторією загальної практики сімейної медицини: «Ми краще зараз фінансуємося, краще нам відпускаються ліки, які були раніше дещо обмежені».

    30 років працює у Катюжанській - тепер уже сімейній - амбулаторії Валерій Чорнобай. 

    Валерій Чорнобай, завідувач Катюжанською амбулаторією загальної практики сімейної медицини: «Дільницю перейменували, але функції в мене фактично та сама що й була - тобто лікувати людей».

    Однак для цього педіатру довелося перекваліфікуватися у сімейного лікаря - адже тепер такі фахівці мають надавати первинну меддопомогу. Торік пройшли інтернатуру півсотні молодих фахівців, ще вісім десятків лікарів направили на перепідготовку. Закрити всі вакансії відповідними кадрами мають до 2020-го року. Нині ж сімейні лікарі в дефіциті.

    Чиновник: «Недостатньо, а то і вкрай недостатньо. Треба щоб було ще 2 лікарі, а то і три сімейних обов’язково. Населення у нас дуже багато, у нас 5023 на зараз».

    Олег Ременник, начальник департаменту охорони здоров’я КОДА: «За нормативами один лікар на півтори тисячі населення. от і рахуйте. Нам недостає десь дві тисячі лікарів. Це враховуючи, що певні дикарі досягають пенсійного віку».

    Інша нестача у галузі - сучасні карети швидкої. Із понад сотні автівок, які обслуговують екстрені випадки, заміни потребує половина. 60 машин пообіцяли області цьогоріч за рахунок державної програми  

    Олег Ременник, начальник департаменту охорони здоров’я КОДА: «Ми маємо 128 машин, частина із них у такому не дуже доброму стані, вони старі. Область спромоглася незважаючи на складності в минулому році закупити сім машин. Ми очікуємо десь 60 автомобілів сучасних швидкої допомоги, які централізовано закуплені МОЗ і ми маємо надію що десь у кінці березня, на початку квітня отримаємо».

    На валізах сидять фахівці центру охорони здоров’я матері і дитини - там готуються до створення на їхній базі обласного перинатального центру. Торік працювали над проектно-кошторисною документацією, тепер - справа за грошима. Доки триватиме ремонт - працюватимуть на базі районного центру. 

    Лариса Журавльова, головний лікар обласного центру охорони здоров’я  матері та дитини: «Как планируется - чтобы в этом году закрыться и в этом году открыться, я так думаю не меньше 8 месяцев это займет. Очень большую надежду возлагаем на обеспечение медицинским оборудованием. Потому как тяжело. Вот у нас шесть реанимационных коек для новорожденных. По идее нужно шесть аппаратов искусственной вентиляции легких, у нас к сожалению только два. Это будет 15 коек второго этапа выхаживания».

    За три місяці в області має запрацювати і єдина диспетчерська служба. Після ухвалення держбюджету мають надійти кошти на закупівлю обладнання та ДжиПіЕс навігаторів для карет швидкої. Це має зробити екстрену допомогу більш мобільною та наближеною до європейських стандартів.

    Світлана Одаренко, Даніїл Шматько, «5 канал».

    Попередній матеріал
    Селянам можуть заборонити продавати власну продукцію
    Наступний матеріал
    В Україні набув чинності Закон, що регулює виробництво органічної продукції
    Теги: