Це один зі столичних суші-барів. При вході офіціант демонструє - у відвідувача завжди є право вибору. Про закон, що гарантує курцям і не курцям однакову кількість місць, тут добре знають. Заприсягаються - приписи виконують.
Аліса, адміністратор суші-бару: "В каждом ресторане существует зона для некурящих и для курящих гостей в принципе половина на половину, но больше конечно же курящих гостей".
Позначки про заборону куріння і навпаки, його -дозвіл - є. Утім, зала - одна на всіх. Повітря відповідно теж, закидають ті, кому дихати тютюном остогидло. Волонтерка Євгенія два місяці шукала у Києві кав`ярні без диму.
Євгенія Малих, волонтер: "В одному із закладів куди я зайшла ми запитали " Де у вас тут місця, де курять?" На що адміністратоьр нам усміхнулась "В нас курять всюди!".Ми кажем а де ж нам сісти якщо ми не куримо? - Ну сідайте, де хочете".
За законом, громадські заклади мають виділяти щонайменше 50 відсотків місць для некурців. А приміщення облаштувати так, щоби дим з однієї зали не потрапляв до іншої. Штраф для порушників - від однієї до 10ти тисяч гривень. Змусити платити власників ресторанів уповноважене Управління захисту прав споживачів. Зазвичай воно проводить планові перевірки, про які власники ресторанів знають заздалегідь. А от захопити зненацька можна лише за скаргою відвідувача.
Тарас Шевченко: "Якщо немає скарги - практично немає перевірки".
Торік чиновники отримали від гостей кав"ярень аж одну скаргу. Ці дівчата щойно вийшли з одного популярного закладу столиці.
А цей чоловік каже - якщо заклад до душі - запах тютюну можна й перетерпіти.
Журналіст "5 каналу": "Повна заборона куріння в громадських закладах Києва означатимед для них комерційну смерть. Адже зараз клієнти столичних кав"ярень і пабів - переважно курці.
Ганна Рибалка, Олександр Котельников, "5 канал".