Федерація роботодавців України (ФРУ) вказала на ризики запровадження в країні загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення – другого рівня пенсійної системи, яку пропонує Кабінет Міністрів. Текст звернення ФРУ на сторінці у Facebook оприлюднив голова Ради ФРУ Дмитро Олійник.
"Мусимо констатувати, що економічна сфера (виробництво) та соціальна сфера (розподіл) в Україні були та залишаються розірваними між собою. В Україні спостерігається демографічна криза. Станом на 1 січня 2020 року зареєстровано 11,3 млн пенсіонерів та 10,6 млн працівників. Така ситуація негативно позначається на пенсійному забезпеченні наших громадян", – пише Олійник.
Він погодився, що середній розмір пенсій є "об'єктивно недостатнім". При тому, що у 2019 році з Держбюджету на пенсії було витрачено 193 млрд грн – тобто 45% бюджету Пенсійного фонду.
"Тобто економіка України не може дозволити собі сплачувати навіть існуючий мізерний рівень пенсій. Вочевидь, головними чинниками, що стримують зростання соціальних стандартів є вкрай низький ВВП на душу населення та високий рівень тіньової економіки, який, за даними різних авторитетних досліджень, сягає 45-50%", – вказують у ФРУ.
У той же час, як зауважують у федерації, повністю легальні роботодавці, сплачуючи усі податки, втрачають свою конкурентоспроможність під постійно зростаючим фіскальним навантаженням, на відміну від тих, хто вирішив працювати "в чорну" або "в сіру", і отримує надприбутки.
"Недолугі спроби контролюючих органів боротися із "тіньовиками" зазвичай закінчуються посиленням перевірок та санкціями саме до легальних роботодавців за незначні порушення. Маємо замкнене коло", – сумно констатує голова Ради ФРУ.
І додає, що потенціал збільшення доходів Пенсійного фонду за рахунок детінізації економіки – це близько 210 млрд грн на рік, що повністю покриває витрати Державного бюджету за цією статтею. А забезпечення зростання ВВП – відкриває додаткові можливості для збільшення реальної заробітної плати та відрахувань з ЄСВ та ПДФО, що могло б створити умови навіть для зменшення фіскального навантаження на фонд оплати праці.
"Натомість владі зручно бачити лише легкий, авантюрний шлях збалансування пенсійної системи – впровадження загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення через недержавні пенсійні фонди та компанії ринку фінансових послуг. Представники останніх активно лобіюють цей проект, оскільки є його єдиними гарантованими бенефіціарами. Але їхні інтереси не завжди збігаються з інтересами держави, працівників, роботодавців та, нарешті, пенсіонерів. При цьому з працівників та роботодавців хочуть додатково до ЄСВ та ПДФО збирати до другого рівня пенсійної системи близько 100 млрд грн на рік лише на першому етапі, із поступовим збільшенням внесків", – заявив Олійник.
У ФРУ наголосили, що світовий досвід свідчить про величезні ризики впровадження другого рівня. І зауважили, що Міжнародна організація праці (МОП), яка опікується проблемами підвищення соціальних стандартів по всьому світу, послідовно виступає проти впровадження другого рівня пенсійного забезпечення в Україні.
"У черговий раз МОП це підтвердила у своєму ґрунтовному дослідженні "Майбутнє пенсійної системи України: адекватність, охоплення та стійкість" наприкінці 2019 року. Провідні експерти МОП вважають, що створення пенсійної системи другого рівня не вирішить існуючих проблем та труднощів, які виникли перед державною пенсійною системою в Україні. Навпаки, в інших країнах системи другого рівня стикаються з тими ж проблемами неформальності, ухилення від сплати внесків та низького рівня охоплення. Різниця полягає в тому, що у приватній системі наслідки цих проблем повністю "падуть на плечі" платників внесків (працівників та роботодавців), у той час як державна пенсійна система містить певний перерозподільний механізм, який пом'якшує різкий вплив даних наслідків", – заявив представник Федерації роботодавців.
Резюмуючи, у ФРУ вважають, що в Україні в нинішніх умовах краще не запроваджувати пенсійну систему другого рівня. Натомість МОП рекомендує спрямувати будь-які додаткові ресурси до державної пенсійної системи для зменшення дефіциту та покращення адекватності пенсійних виплат.