Сірчана кислота
Сірчана кислота
cdn.tvc.ru

Битва за квоту: як у ДРС зійшлися виробники та споживачі сірчаної кислоти

    До набрання законної чинності рішенням МКМТ залишається ще два місяці – не можна заперечувати ймовірності його скасування або, принаймні, коригування

    Після введення Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі квот на імпорт сірчаної кислоти обговорення цього питання перенеслося з МЕРТ в Державну регуляторну службу. На нещодавній нараді ДРС зійшлися представники виробників і споживачів кислоти, причому аргументи останніх виявилися набагато сильніше. Про це йдеться у матеріалі на "МинПром".

    Як відомо, 2-го липня МКМТ не почула неодноразових попереджень від представників гірничо-металургійного комплексу і встановила квоту на імпорт сірчаної кислоти в Україну терміном на три роки. Відповідно до ухваленого рішення, у перший рік дії квоти (з 1 вересня 2018 року до 31 серпня 2019 року) її розмір повинен становити 43,7 тис. тонн. З яких 30,8 тис. тонн припадає на Білорусь, 8,6 тис. тонн на Росію і 4,3 тис. – на інші країни.

    Насамперед звертає на себе увагу той факт, що розмір пропонованої квоти вкрай малий. Як писав раніше Мінпром, сьогодні обсяг ринку товарної кислоти в Україні становить 100-110 тис. тонн на рік. Причому дефіцит пропозиції оцінюється експертами ДП "Укрпромзовнекспертизи" у 70-80 тис. тонн. Ця цифра практично повністю відповідає втраченим постачанням з боку "Кримського титану" і Костянтинівського хімзаводу, який зараз є банкрутом – 75 тис. тонн у 2013 році.

    Таким чином, запропонована квота покриє тільки половину дефіциту на ринку. І питання, де взяти відсутню частину в разі вибирання квоти, залишається відкритим. Причому на ринку спостерігається зростання попиту, зокрема, найбільш активне – з боку фармацевтичних компаній і виробників пестицидів.

    Крім того, українські коксохімічні заводи, які самі раніше продавали надлишки кислоти, тепер змушені її купувати. Це викликано тим, що раніше заводи споживали українське вугілля з вмістом сірки до 4%, а після того як значна частина шахт виявилася на непідконтрольній території, то перейшли на імпортне вугілля, що містить 0,5-0,6% сірки. Це добре видно на прикладі Авдіївського коксохімічного заводу, який замістив вугілля "Краснодонвугілля" поставками зі США та Австралії.

    Як розповів гендиректор підприємства Муса Магомедов, виробництво сірчаної кислоти на АКХЗ після переходу на інші марки вугілля знизилося втричі й сьогодні становить в середньому 60 тонн на добу. А для роботи заводу необхідно 150 тонн кислоти на добу. Тобто якщо раніше на АКХЗ був навіть невеликий надлишок кислоти, то сьогодні підприємство має кожен день стабільно отримувати 90 тонн покупної сировини.

    А що, якщо не буде?

    Власне кажучи, саме це питання найбільше і хвилює сьогодні споживачів кислоти. Навіть не ціна, яка в разі введення обмежень на ринку виросте, за оцінками гендиректора АКХЗ, в 2-3 рази. Але ціна кислоти становить частки відсотка в собівартості продукції, тому питання її подорожчання можна перетерпіти. Проблема в тому, що відсутність кислоти однозначно призведе до різкого скорочення обсягів виробництва на коксохімічних підприємствах, які використовують її для очищення коксового газу від аміаку.

    "Якби я не розумів, що це чиста економіка, то вважав би, що це взагалі диверсія", – емоційно заявив на засіданні Магомедов: "Восени починається опалювальний сезон. У мене не буде сірчаної кислоти в необхідній кількості, що я повинен буду робити? Я буду повинен знижувати обсяги виробництва, причому в рази. У нашому місті немає газу. Проклали газопровід, а компанії Курченка не дають проштовхувати через нього газ. А через те, що я буду змушений знизити обсяги виробництва, виходить, що в Авдіївці не буде і опалення теж".

    Зі свого боку, президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков звернув увагу на той факт, що "Сумихімпром" уже багато років перебуває в стані банкрутства, а всі поставки на підприємство ведуться за корупційними і давальницькими схемами через посередників. "На Східному ГЗК постійні проблеми, їх то НАБУ перевіряє, то ще якісь контролюючі органи, і вони не можуть працювати в нормальному штатному режимі", – нагадав президент "Укрметаллургпрома".

    З огляду на ці факти, зрозуміло, чому металурги сумніваються, що виробники кислоти з настільки сумнівною репутацією зможуть їх забезпечити своєю продукцією в потрібному обсязі та в необхідний термін.

    Все добре, прекрасна маркіза 

    Своєю чергою, юридичний представник "Сумихімпрому" Євген Іванець, виступаючи на засіданні, бадьоро заявив, що потужності національних виробників становлять більше як 1 млн тонн кислоти на рік, і вони в змозі "більш ніж в кілька разів забезпечити попит на внутрішньому ринку". При цьому, за його словами, потужності самого "Сумихімпрому" перевищують півмільйона тонн. Утім, така рішуча заява погано співвідноситься з офіційною статистикою підприємства, яке змогло в першому кварталі виробити лише 72 тис. тонн сірчаної кислоти.

    Крім того, інший представник "Сумихімпрому" заяву Іванця про обсяги виробництва спростував, коли сказав, що підприємство зможе випускати 48 тис. тонн кислоти тільки з серпня, після запуску ще однієї системи сірчанокислотного цеху. З цього обсягу підприємство нібито зможе продавати на ринок 6 тис. тонн кислоти щомісяця. І одразу додав, що раніше "Сумихімпром" в терміновому порядку збільшив виробництво мінеральних добрив після введення санкцій на поставки цієї продукції в Україну.

    "А санкції ніхто не зняв", – звернула увагу глава Держрегуляторної служби Ксенія Ляпіна: "У вас сполучені посудини – якщо ви збільшите кількість поставок кислоти на ринок, то скоротиться випуск добрив".

    Магомедов нагадав про нещодавні зриви поставок продукції "Сумихімпрому" на АКХЗ. Він зазначив, що раніше АКХЗ звертався до "Сумихімпрому" із запитом, скільки підприємство зможе поставити кислоти в липні, але відповіді так і не отримав. "Ми закінчуємо бюджетувати місяць 15-го червня. Сьогодні 6-те липня, і від вас немає відповіді, скільки тонн ви відвантажили", – нагадав гендиректор, звернувши увагу на той факт, що у компанії "Торгсервіс", яка займається постачанням продукції "Сумихімпрому", є всього п'ять автомобілів для перевезення кислоти, а також на гострий дефіцит залізничних цистерн.

    Втім, юридичний представник "Сумихімпрому" стверджував, що цистерни нібито є в достатній кількості – 238 одиниць і, за його словами, всього 92 цистерни, за розрахунками споживачів, вистачить для покриття попиту на внутрішньому ринку. Іванець також заявив, що "цистерни при нормальному графіку роблять оборотність близько трьох разів на місяць".

    "Ви знаєте, скільки зараз ходять вагони і цистерни з України? Зараз із центру України до західних переходів вагони йдуть в середньому 26 діб", – зауважив Каленков. При цьому президент "Укрметаллургпрома" підкреслив, що на вересень 2017 року в Україні було всього 142 придатні до експлуатації цистерни для перевезення кислоти, які можуть перевезти за рік максимум 40 тис. тонн продукції. А на липень 2018 року – кількість придатних цистерн складає менше як 100.

    Під час обговорення проблеми з цистернами раптово виявилися суттєві розбіжності між кількістю цистерн, які, як стверджує "Сумихімпром", у нього є, і даними залізниці. Зокрема, представники підприємства стверджували, що в них у наявності 60 придатних до експлуатації цистерн і ще 20 вони можуть оперативно відремонтувати та ввести в дію. Але представник "Укрзалізниці" з цифрами в руках наполягав, що цистерн за підприємством значиться всього 25 одиниць.

    Маніпуляція, корупція і конфлікт інтересів

    Деякі твердження, які висловлювалися виробниками сірчаної кислоти, викликали, м'яко кажучи, здивування. Зокрема, Іванець заявив про те, що українські виробники уранової руди і вибухівки самі зможуть стати залежними від імпорту сірчаної кислоти з Росії та Білорусі. Досить дивне твердження, оскільки всі ці підприємства самі виробляють кислоту для свого виробництва в потрібних обсягах, і ніщо не заважає робити їм це і далі.

    Також він повідомив про нульову собівартості кислоти у закордонних виробників. "Нульова собівартість?" – перепитала глава ДРС Ксенія Ляпіна: "Я, чесно кажучи, такого бухгалтера звільнила би через п'ять хвилин. Немає в світі нічого з нульовою собівартістю, навіть якщо це побічний продукт, він все одно має свою собівартість".

    "Як ви можете говорити про продукцію з нульовою собівартістю? Для ваших підприємств це такий же побічний продукт. Ви його використовуєте для виробництва основного виду продукції. Яка різниця, що ви можете 500 тис. тонн кислоти зробити, якщо ви робите, по-перше, менше, а по-друге, на ринок виставляєте менше як 10% від цієї кількості", – додав Каленков.

    Президент ОП "Укрметалургпром" також висловив упевненість, що в ситуації з введенням квот на імпорт сірчаної кислоти є конфлікт інтересів, оскільки ухвалене це рішення МЕРТ, яке безпосередньо керує "Сумихімпромом" і СхідГЗК. З цією думкою цілком погодилася і глава Держрегуляторної служби, зазначивши, що рішення ухвалювалося під гаслом боротьби з російським імпортом, а в підсумку – частка російської квоти становить четверту частину. 

    "Вони кажуть, так це менше ніж було завезено. А ким було завезено? Їх же "прокладкою". Тобто вони для своєї "прокладки" і залишили цю квоту", – впевнена вона. Ляпіна піддала критиці сам механізм отримання квоти. Вона висловила побоювання, що розподіл квот у майбутньому може проводитися за принципом "хто перший встав, того і тапки".

    "Найгірший і найнебезпечніший принцип. Тому що той, хто ближче до тіла приймає рішення, а це Міністерство економічного розвитку і торгівлі, той перший прийде і вибере абсолютно всі квоти", – застерігає голова ДРС.

    Оскільки до набрання законної чинності рішенням МКМТ залишається ще два місяці, не виключене його скасування або, принаймні, коригування. Для цього в Держрегуляторній службі створили моніторингову групу, яка буде збиратися кожні 10 днів. На засідання групи запрошені представники виробників і споживачів сірчаної кислоти, які повинні надати інформацію про підтверджені поставки за цей період. Варто зазначити, що споживачі на засіданні заявили про готовність купувати більше продукції у вітчизняних виробників – головне, щоб ця продукція була в них у наявності.

    Василь Январьов

    Попередній матеріал
    "Держгідрографія" активізує науково-дослідну діяльність на морях та річках України: що зміниться
    Наступний матеріал
    Сазонов: Ліквідація компанії "Укркарт" зажене "Укрпошту" до ями
    Теги: