Богослужіння у церкві Спаса на Берестові можуть зашкодити унікальним фрескам XII століття

    Богослужіння у церкві Спаса на Берестові можуть зашкодити унікальним фрескам дванадцятого століття. Про це заявляють у парламентському комітеті з питань культури та духовності. Там занепокоєні жовтневим рішенням Київради щодо переведення заповідної споруди на баланс Києво-Печерського чоловічого монастиря.
    За твердженням істориків, храм Спаса на Берестові, хоч територіально і межує з Лаврою, втім ніколи до її складу не входив. Адже від самого початку будувався як заміська резиденція київських князів. Там же похований і засновник Москви Юрій Долгорукий. Натепер зберіглася лише третина храму. Керівництво Києво-Печерського культурного заповідника твердить: храм жодним чином не пристосований до богослужінь: там нема ані іконостасу, ані ризниці, ані інженерних комунікацій. Натомість є сто вісімдесят унікальних фресок, які потребують реставрації.

    Сергій Кролевець, директор Києво-Печерського історико- культурного заповідника: "Він не може бути пристосований до богослужіння, це не є храм, це залишки, який не може бути храмом для повноцінного боголужіння. Ніколи там не було молебнів для прихожан. З XIX сторіччя храм взагалі був закритий. Переведення його зруйнує залиши унікальної пам`ятки, якої нема аналогів".
    Попередній матеріал
    Черговий обвал на азійських фондових ринках (РЕПОРТАЖ)
    Наступний матеріал
    Троїцька надбрамна церква святкує 900-річчя
    Теги: