"Я вперше плакала, відколи вже 8 років працюю в реанімації" – українська медсестра в Італії про пандемію COVID-19 Читайте по-русски

Госпіталь у Бергамо novynarnia.com
Важливим є питання дисципліни: на жаль, не всі дотримуються поради залишатися вдома, як це рекомендують медики, каже вона

Через агресивну епідемію коронавірусу Італія б'є світовий рекорд за рівнем смертності – 9%. У суботу жертвами хвороби стали 793 людини – найбільше від початку епідемії. Влада на місцях каже, що точну кількість інфікованих і померлих нині неможливо навіть реєструвати. На сьогодні одужали понад 6 тисяч людей. На Апеннінах загальна кількість інфікованих – включно з жертвами та тими, хто одужав, – перевалила за 50 тисяч. Науковці досі не знаходять пояснення, чому вірус так косить людей саме в італійській Ломбардії, пише "Радіо Свобода".

Із-поміж громадян України в Італії, за даними дипломатів, через вірус померли три українки. Є люди на карантині. Серед них – 46-річна уродженка Ужгорода Ярослава Вишневська – медсестра в реанімаційному відділенні лікарні Humanitas Gavazzeni у Берґамо (Ломбардія). Жінка розповіла про свій досвід хвороби та про критичну ситуацію у лікарнях міста, яке за лічені дні стало епіцентром епідемії.

– Перші симптоми хвороби я відчула 8 березня. Була сильна слабкість у тілі, наступного дня температура 38,3. Попередила на роботі, але сказали виходити. Уже у відділенні (при вході і виході нам міряють температуру) при реєстрації мала 38,7. Мене відразу відправили у відділення швидкої допомоги і прокапали.

– Взяли пробу на наявність коронавірусу?

– Нам не роблять аналіз, це не обговорюється навіть. У реанімації всі перехворіють, це очевидно, нас попередили і ми свідомі того. Пробу беруть, коли є підозра.

– Можливу важку застуду виключають в апріорі?

– Може бути застуда, але ми вже три тижні до цього працювали з хворими COVID-19. Звісно, вживали заходів убезпечення, одягали захисні скафандри, шапки, маски. Та зараження нереально уникнути.

– Як вас лікували?

– Мені збивали температуру і прокапали потужну дозу антибіотиків. День тримали у лікарні і ввечері сказали йти додому лікуватися, бо тоді вже місць у лікарні не було, хворі лежали у коридорах. Тим паче, якщо у мене не було важких проблем з диханням, бажано в такому стані лікуватися вдома.

Тестування на коронавірус
Тестування на коронавірусhttps://prm.ua

– Як проходить лікування вдома на карантині?

– Кожні 6 годин п'ю парацетамол, і виписали антибіотик на 10 днів. Уже не маю температури, почуваюся краще. Перший раз вийшла на вулицю 19 березня, щоб купити продукти і ліки для чоловіка. Він уже тиждень лежить із температурою 38,7, і не можемо збити. У нього також вірус.

– А йому брали пробу?

– Ні. А це очевидно, якщо у мене був вірус, значить і він заразився. Молодший 19-річний син також удома з нижчою температурою. Якщо молодший із сильнішою імунною системою, легше переносиш вірус, старшій людині автоматично складніше переносить хворобу. Мій 48-літній чоловік ніколи не хворів особливо, а нині зліг зовсім.

– Як ви оцінюєте рівень підготовки і захисту медперсоналу в умовах епідемії?

– Спочатку ніхто особливо не брав до уваги поради китайських лікарів. Ми бачили на картинках, думали, що воно дійде до нас, але повного усвідомлення небезпеки не було. Ніхто не був готовий до такої надзвичайної ситуації. Ми й не знали, як правильно поводитися з такими хворими. Перші дні ми були без окулярів, масок та інших захисних аксесуарів, потім сказали обов'язково захищати очі, обличчя, голову і шию.

– І такого захисного одягу та обладнання вистачало?

– Так, усього було достатньо. Весь цей одяг для лікарів раніше використовувався лише в операційній. Матеріалів вистачало спочатку. Та це не було розраховано на велику кількість пацієнтів, які згодом почали надходити. Десь в середині лютого до нас потрапив перший хворий. Бум почався 3 березня. Тієї ночі я була на зміні, коли повернулася додому, я вперше плакала, відколи вже 8 років працюю в реанімації. Таке було враження, що щось страшне вибухнуло. Перші дні чули, що троє хворих у лікарні, другого дня їх було вже 30, тертій день – 60. Ми вже бралися за голови, не знали, як давати раду.

3 березня жахлива ніч була. Коли закінчили зміну, ми між собою (персонал) не могли говорити. Просто тупо дивилися один на одного. Ми не встигали підмикати людей до апаратів, яких уже не вистачало, не знали, що робити з людьми, які задихалися на очах. Можна за допомогою "груші" тимчасово вручну качати кисень, але ж потім треба пацієнта підмикати до апарату, а вільного немає. Згодом ми розділили інфікованих та неінфікованих пацієнтів. Медичну апаратуру не можна було переносити, тому ми переміщували хворих з одного поверху на інший.

– Що кажуть колеги, яка нині ситуація в лікарні?

– Жахлива. Кількість хворих більшає. Кожних 10-15 хвилин прибувають швидкі з важко хворими. Раніше у відділенні швидкої люди чекали на обстеження, а лікарі виходять до знервованих людей і кажуть: зрозумійте, ми не маємо можливості приймати нових пацієнтів. Потім вже і не було вільних місць для підмикання кисневих апаратів. Клали в ліжко пацієнту балон з киснем, і старших людей лишали у коридорі, вже скільки протягне…. На жаль.

– За вашими спостереженнями, серед важких хворих справді переважна більшість людей похилого віку?

– Так, відсотків 70 – це люди похилого віку. У багатьох ниркова недостатність чи інші патології серця або печінки. Вони фізично не витягують, дуже слабка імунна система. Ось мій чоловік, 48 років, і вже 7-й день не можна збити температуру, постійно на контакті з лікарем. У лікарню не беруть, поки не задихаєшся.

Коронавірус
Коронавірус5 канал / Час. Підсумки тижня

– Чи є випадки, коли лікарі вибирають, кого рятувати, а кого вже ні?

– Вони зобов'язані приймати всіх, оператори швидкої вдома питають, чи хочеш їхати до лікарні. Якщо лікар оцінює стан пацієнта важким і це літній вік, його тупо підмикають до апарату, але… скільки він протягне. На лікарню за день по 30-40 мертвих. У нас в Берґамо чотири лікарні. Особливо вчора (19 березня) – 475 мертвих у місті. Колона військових машин вивозить ховати тіла до інших міст, бо у нас немає місця на цвинтарях і не встигають спалювати.

– Ви, як фахівець, знайшли для себе пояснення, чому саме в Італії такий рекордний рівень смертності від вірусу і чому взагалі він так швидко тут поширився?

– Моє особисте пояснення таке: Ломбардія – промислово активний регіон, тут живуть заможні люди, багато подорожують у відпустках, і по роботі, і тому так швидко цей вірус потрапив сюди і стрімко поширився. А самі люди, на жаль, спочатку не сприймали це все серйозно, як ось нині і в Україні. Бачу у соцмережах народ в Україні ходить на шашлики, автобуси повні, базари людні.

– Ще однією з причин вважають неготовність системи оперативно реагувати?

– Це також. Нас попереджали в лікарні, що має прийти пандемія і не зможемо впоратися. За пару днів звикаєш, мусиш ставити "стіну" перед собою, щоб триматися.

– А великий відсоток населення літнього віку в країні також якось впливає на італійський феномен? Хоча у Німеччині, яка після Італії в ЄС на другому місці за числом літніх людей, померлих відносно небагато.

– У Німеччині ще все попереду. Ще є важливе питання дисципліни. Коли сказали сидіти вдома, а люди не слухають. Вірус переноситься миттєво також через руки. Я вчора була у магазині, так, запускали по черзі, але заходили покупці і в масках, і без масок. Зайшли троє осіб і один з них розкашлявся над овочами – мене током пройняло. Я розкричалася – і повиганяли з магазину людей без масок.

– Спочатку казали, що маски мають носити лише хворі, здоровим вона ні до чого, досить дотримуватися безпечної відстані. Тепер же кажуть, що вона потрібна всім.

– Маска є необхідною для всіх, обов'язково. Ти не знаєш, де ти кашлянеш, чи хтось чихне випадково біля тебе. Вірусні мікроби важкі, вони падають на землю, але можуть впасти на одяг, на сумку. Через дефіцит масок не слід панікувати. Робіть їх самі з тканини, вирізайте дірки для вух і носіть, коли виходите. Це не захистить вас від коронавірусу, але захистить від інших бактерій, які зможуть ускладнити проблеми зі здоров'ям у разі нової хвороби. Людям, на жаль, не пояснюють, як правильно носити маску. Її не слід чіпати руками біля носа і рота, якщо слід поправити, то беручи біля вух.

Прості хірургічні маски слід пропарювати праскою. Поширена помилка, коли маску поправляють брудними одноразовими рукавичками. Рукавички слід міняти часто. Взяв товари у магазині з рукавичками, потім їх знімаєш і чистими руками береш гаманець. Я гроші не беру руками у продавчині, а вона мені кладе здачу у гаманець. Кілька днів я не буду чіпати гаманець – ті бактерії помруть. Усе, що я купила, потім вдома перетерла дезінфікуючим засобом.

– В Італії тепер багато акцій на підтримку медперсоналу, вас називають героями. Яка ваша думка з цього приводу?

– Ми у непростій ситуації, медики роблять дуже багато, чимало колег інфікованих і є померлі. Я не відчуваю героїзму. У середу виходжу на роботу і чітко розумію, що знову лізу у пекло. Мене, однак, тягне на роботу, я не можу втікати, як щур із судна.

Попередній матеріал
Податок "на цукерки" і заборона на рожеві штани: звідки беруться найбільш курйозні закони світу
Наступний матеріал
Як виявляють COVID-19: різниця в методах та ефективність експрес-тестів – мікробіолог
Loading...