Війна пам'ятників: як чехи демонтували пам'ятник маршалу Конєву та до чого це призвело Читайте по-русски

Пам'ятник маршалу Конєву в Празі 5 канал / Машина часу
Росія й після розпаду СРСР продовжила війну пам'ятників по всьому світові

Квітень 2020-го, Володимир Путін оголошує чергову світову війну. Війну не проти країн чи військових блоків, а проти всіх, хто зазіхає на російські пам'ятники.

У 2007 році англо-канадська експедиція вперше у світі на лижах досягла так званого "південного полюсу недосяжності". Це найбільш віддалена від узбережжя точка в Антарктиді. Там їх зустрів Володимир Ленін! Не особисто, а у вигляді пожовклого пластикового бюсту. Встановили його пів століттям раніше, під час радянської експедиції 1958 року. Так Кремль символічно застовбив Антарктиду й мріє туди повернутись. Як і будь-куди, де є його монументи. Війна пам'ятників триває.


Здається, жодна країна світу не породила такої кількості монументів, як СРСР. Це були пам'ятники вождям, генералам та солдатам, і їх було сотні тисяч по всьому світу. У 1991 році радянська імперія впала, а проблема залишилася.

Радянська Росія вела наступ пам'ятниками у всіх можливих напрямках. Ними систематично застовблювались усі зайняті території. Переважно це були фігури Леніна та Сталіна, а ще меморіали радянським визволителям. Проєкти затверджувалися на найвищому рівні – у Кремлі. До тих країн, куди Червона Армія ще не дійшла, більшовицькі монументи приходили з ініціативи місцевої агентури, чи то пак прокремлівських партій різних країн. Саме так Леніни з'явились у Великій Британії, Данії, Фінляндії, Греції та Італії.

Пам'ятник Леніну
Пам'ятник Леніну5 канал / Машина часу

У 70-х роках Радянський Союз зблизився з Індією, й там виросло щонайменше 5 пам'ятників Леніну. Разом із радянськими військовими радниками та допомогою Леніни прийшли до Китаю, В'єтнаму, Куби, Ефіопії та Ємену. Із розвалом СРСР наступ кремлівських монументів начебто зазнав краху. Їх масово демонтували як у країнах колишнього соцтабору, так і по всьому світу. У Британії, приміром, з трьох Ленінів залишився один, та й той зараз не вказує напрямок до світлого майбутнього, а прикрашає вхід до гей-клубу під назвою "Кремль".

Пам'ятник Леніну біля гей-клубу 'Кремль' у Лондоні
Пам'ятник Леніну біля гей-клубу 'Кремль' у Лондоні5 канал / Машина часу

Другий етап глобальної декомунізації спричинив уже сам Путін своїм вторгненням до України. Тому у 2018-му ленінопад дістався Індії.

Навіть у США проти нечисленних місцевих Ленінів – здебільшого творів мистецтва – почалися протести, і їх прибрали з громадських місць, як голлівудського Ілліча, схожого на рідкого термінатора. Його довелося вивезти з Лос-Анджелеса до пустелі.

Також Ленін зустрічав гостей російського ресторану "Красна площа" в Лас-Вегасі. Через протести громадськості власник його декомунізував: зніс голову, а статую доповнив імітацією пташиного посліду.

Однак легко ці процеси пройшли лише в країнах, які Кремль ніколи не вважав своїми й на які поки не має сил зазіхнути.

У 2020-му вже весь світ зрозумів загрозу від кремлівської монументальної пропаганди. Ленінів зносять навіть у Нью-Йорку, де вони стояли радше як жарт, ніж справжнє вшанування пам'яті. Але Росія програвати війну пам'ятників не збирається, особливо на колись підвладних територіях.

Чехії з більшовицькою монументальною пропагандою не пощастило відразу. Саме там з'явився перший Ленін поза межами СРСР – ще у 1928-му. За три роки його знесли через невідповідність цінностям республіки. Та після приходу Червоної армії в 1945-му пам'ятник довелося відновити. Остаточно Леніна демонтували лише в 1991-му. У 50-х країну струсонула епопея з найбільшою скульптурою в Європі – Йосипа Сталіна у Празі. Струсонула, бо коштувала життя 8 людям включно зі скульптором, а потім була гучно підірвана на радість городянам.

А у 2020-му між Росією та Чехією спалахнула справжня війна пам'ятників. Виною всьому монумент радянському маршалу Івану Конєву. Його Москва вважає визволителем Праги від нацистів. І тому в 1980-му встановила йому пам'ятник.

Пам'ятник РОА у Празі
Пам'ятник РОА у Празі5 канал / Машина часу

Та в чехів свій рахунок до Конєва – саме він особисто готував вторгнення радянських військ до Чехословаччини у 1968-му. Тоді Радянський Союз танками придушив місцеву оксамитову революцію – Празьку весну. У пам'ять про цей та інші злочини маршала на монумент встановили спеціальну табличку з роз'ясненням.

Та й визволителем він ніяким не був. Нацистів із Праги вигнав не Конєв, а Власов. Бійці Російської визвольної армії Андрія Власова з 1942-го воювали на боці Німеччини. Але 5 травня 1945-го солдати Власова підтримали чеське повстання – вдарили по гітлерівцях і вибили їх із Праги. Про все це свідчать документи, відеохроніка та братські могили вбитих власівців по всій Празі. Тому Ондржей Коларж, голова району, в якому стояв Конєв, наказав прибрати статую. Він пожартував, що маршал був без маски, а карантин однаковий для всіх.

Павел Новотни, голова іншого району під колоритною назвою Ржепориї, пішов іще далі. Саме тут у 1945-му відбулися переговори між командиром 1-ї дивізії РОА, українцем Сергієм Буняченком, і чеськими повстанцями. І саме з Ржепориїв вони розпочали визволення Праги. Тож Новотни оголосив намір збудувати пам'ятник власівцям-визволителям.

Путін не збирається програвати війну пам'ятників, тому що знає вагу пропаганди. Після падіння празького Конєва він пішов на безпрецедентний крок – уповноважив своїх силовиків карати будь-кого, хто зазіхає на радянські монументи в будь-якій країні світу.

Пам'ятник Леніну
Пам'ятник Леніну5 канал / Машина часу

Проти Коларжа відразу порушили кримінальну справу. Під загрозою й інші чиновники та прості люди, які підтримали чи виконали це рішення місцевої влади. 

Попри це, колоритний староста Ржепориїв таки виконав свою обіцянку про пам'ятник РОА, але в глузливому швейківському стилі. Мотивував це просто: хотів позлити комуністів – місцевих і московських. Він встановив пам'ятник власівцям у вигляді радянського танка, накритого великою німецькою каскою. Сам же монумент мізерний, як і російські домагання.

А ще він привіз до посольства Росії листа для Путіна. Там пояснив свою позицію щодо Конєва та власовців – не стільки для Кремля, скільки для того, щоб його процитували ЗМІ. Зокрема, такий пасаж: "Ми не будемо з будь-ким іззовні обговорювати наш намір побудувати пам'ятник, його історичну роль, і тим більше не будемо обговорювати це з Росією, символом окупаційної влади, брехні та порушень прав людини".

Наразі в російсько-чеській війні пам'ятників перемагають чехи з великим відривом. Репутація РФ у країні падає все нижче. Кремлівська верхівка відразу назвала це рішення аморальним і звично вдалася до погроз.

У травні 2020-го декомунізація докотилась до колись проросійської Болгарії. Радянська монументальна пропаганда там давно стала стендом для вираження протесту проти дій Кремля. Знущання над радянськими пам'ятниками стали іще масовішими й однозначнішими. У травні 2020 року місцева влада нарешті наважилася знести пам'ятник радянським визволителям. Ідеться про  монумент визволителям у столиці країни, який постійно паплюжать. Із російського МЗС учергове посипались звинувачення в реабілітації нацизму та запевнення у власній миролюбності.

Демонтаж пам'ятника маршалу Конєву в Празі
Демонтаж пам'ятника маршалу Конєву в Празі5 канал / Машина часу

Попри уже глобальну декомунізацію, Путін намагається завдавати ударів у відповідь. Перевіреним способом – відкриває нові монументи де тільки може. І продовжуватиме це робити, якщо опір режиму йтиме виключно ззовні.

Путін намагається продовжити радянську традицію монументального наступу в залежних від Кремля країнах. Він підтримав режим венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро, проти якого повстав власний народ і весь світ. А у 2017-му, в розпал протестів, у столиці країни відкрили пам'ятник Леніну. Ілліч стоїть під ненависним йому особисто імперським триколором. Привезли його, судячи з напису, з Нижнього Новгорода.

Нових Ленінів встановлюють у Білорусі. Роблять це з піснями й червоними прапорами, попри протести місцевих активістів.

І в Росії трапляються поодинокі приклади ідолоборства, але вони не змінюють загальну картину. Наразі ж Путін збирається воювати до останнього росіянина.

Глобальна війна пам'ятників, як і гібридна війна Путіна проти цілого світу, може тривати десятиліттями. Завершитися вона може тільки декомунізацією самої Росії, і чим швидше вона трапиться, тим краще для неї. Досвід Гітлера свідчить, що диктатор, який занадто загрався в бога, рано чи пізно приведе свою країну до катастрофи.

 

 





Попередній матеріал
Голлівуд на паузі: як COVID-19 вплинув на кіноіндустрію
Наступний матеріал
"Вечірній преЗЕдент": ТОП-10 сатиричних випусків за вибором глядачів
Loading...