Шантаж Путіна: як президент РФ хоче поділити світ

Володимир Путін 5 канал / Машина часу
Російський президент у своєму намаганні змінити історію дедалі більше нагадує Гітлера

Грудень 2019-го. Путін проводить чергову підсумкову пресконференцію. Як завжди, критикує Захід. Цього разу – за звинувачення СРСР у розділі Польщі на початку Другої світової. Єдиним носієм історичної правди Путін вважає себе. І обіцяє викласти свою єдиноправильну версію минулого на папері.

Статті доводиться чекати довго – цілих пів року. Путін зайнятий – здійснює конституційний переворот, щоб залишитися на троні довічно. Коли переворот вдається, він видає свою нетлінну працю, а паралельно стягує війська до кордонів України. Чому черговий приступ історичних марень Путіна був сприйнятий як загроза нової світової війни?

Російський письменник і революціонер Олександр Герцен колись казав: російські правителі, як зворотнє провидіння, намагаються покращити не майбутнє, а минуле. Путін не зрадив традиції. Чим довше він сидить на троні, тим більше втручається в історію.

За 20 років правління Путіна його ставлення до минулого зазнало неймовірних змін. Спочатку він говорив про свої історичні знання з іронією. Потім, аж до нападу на Україну, здебільшого уникав історичних дискусій і закликав до цього власних підлеглих. Та після вторгнення до Криму все різко змінилося. Навесні 2014-го російська Рада Федерації дозволила Путіну застосовувати війська на теренах України. А Держдума тієї кривавої весни заборонила росіянам висловлювати власні версії історії. У Кримінальному кодексі з'явилася нова стаття – про реабілітацію нацизму – і нові злочини. Завдяки розмитим формулюванням росіян почали кидати за ґрати за будь-що. Наприклад, за жарти про Сталіна, репост "неправильних" статей чи картинок, а то й за надто показний патріотизм.

Залишився лише один росіянин, якому не страшна нова заборона. Він міг будь-що верзти про історію й навіть вихваляти нацистів перед ошелешеними євреями. Але це ще не найгірше. Псевдоісторичні екскурси Путін використовує для виправдання власних злочинів. Наприклад, вторгнення на Донбас. Путін змішує в одну купу сучасне місто Новоросійськ у РФ і Новоросійську губернію на території України. Це адміністративне утворення виникало двічі: спочатку на загарбаних землях війська Запорізького в середині 18 століття, й проіснувало лише 19 років.

Друга Новоросійська губернія виникла внаслідок самодурства імператора Павла I. Він перейменував місто Катеринослав на Новоросійськ назло померлій матері, Катерині II. Губернія проіснувала 6 років, доки цього прихильника Новоросії не задушили шарфом власні офіцери.

Володимир Путін
Володимир Путін5 канал / Машина часу

Путін теж перебуває в імперському дискурсі. За ним Росія ніколи не визнавала власної агресії. Вона начебто не поневолювала українців і білорусів, а повертала собі "ісконнорусскіє Малую, Бєлую та Красную Русь". А коли вторглася до Китаю, то там ледве не виникла ще одна Русь – жовта. Те саме і з Кримом. Коли Росія не могла його загарбати, бо була зайнята на інших фронтах, Путін був сама миролюбність. Та як тільки випала нагода вкрасти півострів, він різко забув власні запевнення, риторика стала протилежною, а Крим "ісконнорусскім".

Путінське "завжди" – теж брехня, адже цифри показують інше. Крим належав Російській Імперії 130 років, тоді як Турецькій – цілих 3 століття, а ще 2 – Монгольській. Після жовтневого перевороту Крим був російським 33 роки, а от українським – 60.

Своєю історичною маячнею Путін послідовно намагається виправдати власні злочини проти миру. І змушує слухати свої марення всіх навколо – від провладних журналістів до лідерів залежних від РФ країн. У тому ж грудні 2019-го, коли Путін анонсував свою сенсаційну історичну статтю, відбувся саміт країн СНД. Але поточні проблеми партнерів не зацікавили кремлівського ватажка ні на йоту. Натомість, засідання президентів перетворилось на бенефіс Путіна-історика. Лідери держав СНД кліпали очима, йорзали на стільцях, малювали у блокнотах, розглядали свої ручки, але слухняно мовчали й не перебивали.

'Зелені чоловічки' В Криму
'Зелені чоловічки' В Криму5 канал / Машина часу

Потім Путін змусив слухати історії про злих поляків і підступний захід своїх генералів. Розширена колегія Міноборони РФ теж перетворилась на театр одного актора - дуже обуреного політиками минулого століття. Не давав він себе збити з історичних екскурсів і під час першого інтерв'ю після конституційного перевороту. Тому коли путінська стаття про Другу світову нарешті вийшла – російські ЗМІ на догоду самозваному історику подавали її як небачену сенсацію. А посольства РФ на Заход нав'язливо розсилали всім історикам і публіцистам як геніальне одкровення кремлівського вождя й учителя. Реакція у світі була більш ніж стриманою. Істориком Путін виявився таким собі. Стаття містила увесь масив уже попередньо озвучених перекручень і звинувачень на адресу Заходу.

Путін підкреслював власний доступ до небачених секретних документів. Із них навів раніше неопубліковані цифри радянських жертв у тривалій та кривавій битві за Ржев. Але, по-перше, ці цифри чомусь були різними в англійській та російській версіях статті, а по-друге, використовувалися вони для того, щоб принизити колишніх союзників. Також Путін використовував у статті відверті фальшивки. Наприклад, використав вигадану цитату Гітлера. Це виявив російський дослідник Ігор Петров.

До речі, Гітлера самі нацисти зневажливо називали Адольфом-законником, бо він завжди намагався імітувати легітимність своїх дій, навіть найкривавіших. Путіну теж дуже важливо доводити законність своїх злочинів. Він цей момент педалює постійно. У статті про Другу світову кремлівський псевдоісторик порадував новим відкриттям того ж штибу – мовляв, радянська окупація країн Балтії у 1940-му теж була дуже законною. І винайшов новий благозвучний синонім до загарбання – інкорпорація. Однак ще одній країні, яку Сталін теж намагався "інкорпорувати", місця в путінській статті чомусь не знайшлось. 

У своїй статті Путін хотів дати ідеологічно правильну версію минулого, як свого часу Сталін у книзі "Про Велику Вітчизняну Війну". Але у нього вийшов скоріше гітлерівський "Майн Кампф" – тобто список геополітичних образ і погроз. Багато оглядачів звернули увагу, що Путінська стаття про Другу світову фактично виправдовує Гітлера. Мовляв, він став жертвою лукавого Заходу. Але це зовсім не реабілітація нацизму, за яку в Росії кидають за ґрати, це зовсім інше.

Путін не тільки виправдовує тиранів минулого – він пояснює свої дії умовному заходу. Недаремно першою вийшла саме англомовна версія статті. І це не ревізіонізм, це інструменталізована історія на службі чинного диктатора.

"Коли російський президент говорить про те, що керівництво Польщі винне в розділі своєї власної країни, то він натякає, що в анексії Криму винен Київ. Слова Путіна, що окупація країн Балтії була приєднанням і пройшла відповідно до міжнародного права, – це ще одна спроба виправдати російське вторгнення на Донбас", – пояснив журналіст Павло Казарін.

Дмитро Пєсков
Дмитро Пєсков5 канал / Машина часу

Так само, езоповою мовою історичних паралелей Путін заявляє свою вимогу: скликання нової Ялтинської конференції супердержав. Тільки справжніх володарів світу – без васалів і майбутніх жертв. Путін абсолютно серйозно пропонує Заходу новий переділ світу, як це робив Гітлер у 39-му, чи Сталін у 45-му. Тільки тепер першою жертвою нового світопорядку має стати Україна.

"Путіну потрібна не історія. Йому потрібна Україна. І він широким жестом у цій статті, по суті, пропонує розділити Україну між Росією і західними країнами. І хай це здається божевіллям, але чи не є божевіллям все те, що відбувається на українській землі з 2014 року? Крим, Донбас, диверсії, дестабілізація, брехня", – наголосив публіцист Віталій Портников.

Уже після виходу скандальної статті Путін ще більше підняв ставки. У новому підлабузницькому фільмі "Россия. Кремль. Путин" він прямо заявив: у всіх колишніх республік СРСР є російські землі, й настав час їх віддавати. Наступного ж дня речник президента РФ Дмитро Пєсков кинувся гасити скандал і запевняти, що Путін нікому не погрожував і ніяких земель повертати не вимагає. Але цьому пропагандисту вже не вірить ніхто з притомних людей, навіть його не завжди адекватний роботодавець. Своєї справжньої мети Путін ніколи особливо не приховував. Він то тут, то там прохоплювався про ностальгію за СРСР, тимчасово розділеним радянським народом, і втраченою міццю.

А ще Путін відверто чи гібридно робить усе задля відродження червоної імперії. Як на символічному рівні, так і на суто практичному. На початку 2000-х Росії на ціле десятиліття вдалося стати нафтовим і газовим монополістом у Європі. У РФ виникло поняття "енергетичної наддержави". Цей статус дозволив Путіну нав'язувати свою волю світу, шантажуючи перекриттям труби. На піку свого енергетичного домінування Кремль створив потужне проросійське лобі у країнах ЄС і уникнув санкцій за вторгнення до Грузії. Та сподобалося це не всім.

"Я часто говорив, що Росія – це бензоколонка, яка тільки прикидається країною. А потім я це висловлювання відредагував – це бензоколонка, яка управляється мафією, і прикидається країною", – заявив колись сенатор США Джон Маккейн.

Унаслідок коливань на енергетичному ринку та його демонополізації Росія втратила становище супербензоколонки. Єдиний засіб впливу на світову політику, який залишився у Путіна, – це торгівля. Шантаж, бряцання зброєю, гібридна війна та погрози прямим вторгненням – це єдині засоби, які залишились у Путіна для повернення впливу на світову політику й розширення власної імперії. 

Володимир Путін
Володимир Путін5 канал / Машина часу

"Єдиний інтерес до Путіна – це його здатність створювати конфлікти й потім їх урегульовувати. Такий рекет 90-х років: створюєш проблему, а потім кажеш, мовляв, запрошуйте мене порєшать вопроси в Берлін чи на Нормандську четвірку. Я приїду, я скажу, вони перестануть стріляти, не скажу – не перестануть", – зазначив експерт ЦДАКР Михайло Самусь.

 У 2020-му Путін укотре розіграв саме цю карту. 18 червня він опублікував псевдоісторичну статтю із закликами до нового переділу світу. За тиждень – оголосив призов резервістів до війська на необмежений термін. І анонсував масштабні стратегічні навчання "Кавказ-2020".

"Розрахунково очікується задіяння щонайменше 100-120 тис. осіб, 3 тис. бойових броньованих машин (з них не менш ніж 500 танків), 300 літаків, 250 вертольотів, 50 кораблів та до 5 підводних човнів", – розповів речник Головного управління розвідки МОУ Вадим Скібіцький.

Нагадаємо, вторгнення до Грузії відбулося під прикриттям навчань "Кавказ-2008". Улітку 2020-го ситуація та сама. Уже 2 липня на Форумі безпекового співробітництва ОБСЄ Україна повідомила про розгортання трьох нових ударних угрупувань РФ на кордоні. На Заході загрозу бачать іще масштабнішою.

Чим закінчиться нинішнє літнє загострення в Путіна, спрогнозувати неможливо. Адже у самій Росії, попри успішний конституційний переворот, не все так райдужно. Турбот у Путіна, крім імовірної війни, дедалі більше. І вони все маразматичніші. Наприклад, боротьба з морозивом "Райдуга", яке пропагує нетрадиційні цінності. До самого довічного правителя просто під час звернень до народу злітаються дивні мухи. А ще збувається пророцтво, яке зробив Борис Нємцов за день до своєї загибелі.

Своїми псевдоісторичними заявами, апеляціями до радянського минулого та агресією до навколишнього світу Путін хоче створити враження, що Росія – це супердержава. Він претендує на роль нового Сталіна – грізного і непереможного. Але виходить у нього погіршена копія Гітлера з передбачуваним фіналом. 

 

 

 

Попередній матеріал
Популярніший за Facebook та Instagram: як зародився TikTok і чому його блокують цілі країни
Наступний матеріал
Як тебе не любити: ТОП-10 найяскравіших відео, знятих світовими зірками в Києві
Loading...