Репресії в Білорусі: чи штовхнуть санкції Лукашенка в обійми Кремля

Лукашенко та Путін 5 канал / Час. Підсумки тижня
Світ гостро відреагував на брутальне порушення міжнародних норм з боку Білорусі

Білорусь минулого тижня стала ньюзмейкером не лише українських, а й світових новин. Міністерство закордонних справ України підготувало пакет обмежень проти білоруських громадян, які підтримують режим Олександра Лукашенка. Санкції хочуть запровадити проти тих, хто брав участь у фальсифікаціях виборів і репресіях проти власних співвітчизників. Після того, як Лукашенко підняв у небо винищувач із ракетами, щоб зупинити цивільний літак з опозиціонером на борту, він пішов на безпрецедентний конфлікт не лише з власним народом, а й із Заходом.

Світ гостро відреагував на брутальне порушення міжнародних норм. До речі, досі незрозуміло, навіщо самопроголошений президент нині створює собі нові проблеми, коли протести в Білорусі фактично придушені, й у найближчий перспективі режиму всередині країни нічого, по суті, не загрожувало. Генеральний секретар НАТО вже заявив, що, ймовірно, до посадки пасажирського літака в Білорусі була причетна Росія. В Альянсі не вірять, що Мінськ міг таке вчинити без координації з Кремлем. Тим паче, що Москві такий інцидент може бути вигідний, бо вона зацікавлена в погіршенні відносин Білорусі й Заходу, адже намагається зробити все для того, щоб поглинути свого сусіда. Чи вдасться це їй зробити та чи зможе Захід відповісти зухвалому диктатору – у сюжеті "Підсумків тижня".

Зламаний ніс, вибиті зуби, обличчя в подряпинах і синцях, сліди побоїв замасковані тональним кремом. Опозиційний журналіст Роман Протасевич зазнає тортур у в’язниці. Так розцінюють перше відео затриманого, яке оприлюднили білоруські силовики. Та не лише ймовірні тортури, а спосіб затримання Протасевича спричинив шок у світової спільноти. Це – викрадення людини, тероризм, піратство, яке спонсорує держав, в один голос стверджують західні країни та міжнародні організації.

"Це міжнародний скандал! Ми працюємо над санкціями та обговоримо їх на саміті Європейської Ради. Вони ризикували життям цивільних, та ще й громадян ЄС. Це загроза національній безпеці, цивільній авіації. Реакція мусить бути різкою", – заявив голова Європейської Ради Шарль Мішель.

23 травня пасажирський літак рейсу Атени – Вільнюс, де летів Протасевич, змусили сісти у столиці Білорусі. Начебто на борту вибухівка. Для посадки літака білоруська влада підняла винищувач. Пілоти не мали вибору, крім як приземлитися в Мінську, хоча Вільнюс був ближче. На землі з'ясувалося, що вибухівки в літаку немає, але є опозиційний блогер, чий телеграм-канал NEXTA першим став масово висвітлювати й допомагати в координації протестів, які спалахнули в Білорусі після президентських виборів.

Олександр Лукашенко
Олександр Лукашенко5 канал / Час. Підсумки тижня

"Може, усі ці санкції й не змусять Лукашенка перестати робити те, що він робить, але тиск на нього чинитиметься. Щоб він зрозумів, що є наслідки його дій. Зараз усі колеги, всі люди, кожна країна ЄС, можливо, краще зрозуміє нас, що ми відчуваємо як найближчі сусіди цього режиму", – зазначив президент Литви Ґітанас Науседа. 

Держави ЄС попередили: це лише початок. Далі – велика й довга спіраль санкцій. Обмеження будуть украй болючими. Вони можуть торкнутися виробництва калію, а Білорусь – один із найбільших його експортерів у світі.

Роман Протасевич
Роман Протасевич5 канал / Час. Підсумки тижня

Без допомоги Росії Білорусь не могла б провернути таку спецоперацію, переконані фахівці з безпеки й розвідки.

"Я не вірю в потужність білоруських спецслужб, яка може одночасно працювати в кількох країнах НАТО, контролювати проліт літака. Ми знаємо про недоліт до Вільнюса й висадку з літака кількох осіб, які мали російські паспорти. Я підозрюю, що це якраз і була та агентура, яка контролювала перебування Романа на борту літака. По-друге, перебування літака в міжнародному просторі так само могло контролюватися через російські технічні можливості. Тобто всі ті фактори говорять про то, я вже не кажу про політичні вигоди саме того процесу. Тому що черговий раз Лукашенка заганяють у кут і вихід з цього кута тільки через одну дірку – в сторону Росії", – пояснив генерал-майор запасу СБУ, колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун.

Олександр Лукашенко та Володимир Путін
Олександр Лукашенко та Володимир Путін5 канал / Час. Підсумки тижня

Саме туди, в Росію, порожнім від інших рейсів небом і полетів Олександр Лукашенко на зустріч із главою Кремля. Привіз чорний портфель із документами щодо примусової посадки пасажирського рейсу. Вперше Лукашенко та Путін обмінялися документами у 2000 році. Це були ратифікаційні грамоти про створення союзної держави Росії та Білорусі. Після розпаду СРСР Москва й Мінськ фактично залишилися в тісній спілці, куди Кремль хотів доєднати ще й Україну, Молдову, Грузію, Казахстан. Але й у першому союзі з Білоруссю реальний поступ в інтеграції почався лише 2019-го – в обмін на російську допомогу білоруській економіці. До того Олександру Лукашенку вдавалося уникати слизького шляху до поглинання Білорусі Росією. Що попросить чи вимагатиме Кремль цього разу, коли офіційний Мінськ за крок до повної міжнародної ізоляції?

"Москва хоче прив’язати до себе Білорусь у плані інституційному, щоб вона нікуди не поділася, ні при Лукашенку, ні після Лукашенка. Може бути поставлене питання про розташування військової бази Росії в Білорусі. Десь у Бобруйську поставимо базу, щоб наші літаки, наш авіаційний полк там був, і це, до речі, становитиме безпосередню загрозу і для України. Але він вивчив цю історію, цей сюжет з анексією Криму, й він добре розуміє, що пусти сюди російські бази – й завтра Росія може цим скористатися проти влади самого Лукашенка. Але на сьогодні жодних російських військ нема в Білорусі, ніяких баз нема. Лукашенко, як і раніше, не зацікавлений розміщати військові бази Росії в Білорусі. Але інша річ, що його ресурс спротиву Москві весь час зменшується, і ось у цьому плані є ризик", – уточнив політичний аналітик Олександр Класковський.

Суворі санкції не мають зашкодити громадянському суспільству Білорусі, кажуть у ЄС. І визнають: почнеться ще більша хвиля репресій та утисків, якщо кинути Мінськ в обійми Кремля, який розширить зону свого впливу. Ухвалити новий пакет обмежень мають до кінця червня. А до того часу зважити й прорахувати, як зробити ці санкції найменш болючими для тих, хто досі не боїться виходити на вулиці з національним біло-червоно-білим прапором. До нової хвилі протестів і партизанського руху закликає політична опозиція на чолі зі Світланою Тихановською. А в ЄС головною умовою для послаблення санкцій називають звільнення політв’язнів, яких у білоруських в'язницях майже 500.

Нонна Стефанова, "Підсумки тижня"

Попередній матеріал
Білоруське пальне на українських заправках і "торговельне розлучення" – на чому Лукашенко заробляє в Україні
Наступний матеріал
"Не витримував метал, люди витримали": які випробування пройшли бійці на початку російсько-української війни – спогади командира 24 ОМБр
Loading...