Як кремль використовує антиукраїнську пропаганду в сусідній Польщі. Чи вдається розпалювати ворожнечу між поляками та українцями? Як протидіяти дезінформації? Наші журналісти спробували розібратися. Подробиці дивіться в сюжеті "5 каналу".
Польща під прицілом дезінформації
кремль відточує свої інструменти пропаганди та брехні. Політтехнологи роблять усе, щоб посилити конфлікти в країнах ЄС за допомогою фейків. І Польща під особливим "прицілом". Варшава була і залишається союзником України у війні з росією. Тому одне із основних завдань кремлівської пропаганди – погіршення польсько-українських відносин.
"На жаль, ми спостерігаємо збільшення антиукраїнських наративів у польській інфосфері, і досить значне, порівняно з попереднім роком", – сказав політолог Павел Терпіловський.
Він – аналітик авторитетного факт-чекінгового центру "Демагог", пояснює: польські медіаексперти уважно моніторять соцмережі від початку повномасштабного вторгнення. Разом з експертами Інституту моніторингу медіа він представив звіт "Антиукраїнська пропаганда в 2024 році". Факт-чекери дійшли висновку, що чимало дописів спрямовані проти України та українських біженців у Польщі зокрема.
Загалом виявили 327 тис. таких дописів. Це майже на 13% більше, ніж торік. Дослідили й методи російської інформаційної війни.
"росія грає на існуючих страхах та існуючих проблемах у відносинах між Польщею та Україною. І, власне, найкраще, що ми можемо зробити, щоб ці питання не експлуатувалися кремлем, – це розв'язувати проблеми і працювати разом у Польщі та Україні над зниженням напруженості, над конструктивним врегулюванням реальних проблем, тому що ми не можемо сказати, що їх немає, на порядку денному є питання, які потребують врегулювання", – додав політолог.
Стихія на руку ворогу
Так, у вересні 2024-го, під час повені в Польщі та країнах Європи, медіа зосередилися на повідомленнях про боротьбу з наслідками стихії. Пропагандисти скористалися ситуацію і поширили повідомлення про те, що уряд допомагає українцям, а потерпілим від повені полякам – ні.
Це лише один із прикладів такої пропаганди. Евакуйованим унаслідок повені в Польщі нібито було нікуди поселитися, адже всі місця зайняли українські біженці – таку новину поширила низка проросійських джерел. Як виявилося, це фейк. Насправді авторка якраз і пропонувала прихисток у школі потерпілим від повені.
Проросійські користувачі соцмереж часто дискредитують біженців з України. І це лише одна із тенденцій, каже лідерка української громади в Польщі Наталія Панченко.
"Українські біженці забирають роботу в поляків, або українські біженці отримують 800+ і таким чином шкодять польській економіці. Це дані, які абсолютно не відповідають дійсності. Ми мусимо пам'ятати, що ми в стані війни, в тому числі – гібридної, в тому числі – інформаційної. Нам треба бути пильними і десять разів перевіряти інформацію, особливо ту, яка викликає емоції", – зауважила правозахисниця і лідерка української громади у Польщі Наталія Панченко.
Волинська трагедія
Наприкінці минулого року у Польщі та Україні активно обговорювали питання Волинської трагедії. Пропагандисти скористалися нагодою, щоб роздмухати справжні пристрасті довкола трагічних подій 1943-го року. Сотні польськомовних акаунтів публікували неперевірену інформацію або ж маніпулювали цитатами і заголовками. В хід пішли навіть зображення, згенеровані штучним інтелектом.
Кароліна Романовська, лідерка Товариства польсько-українського примирення, родина якої постраждала під час трагедії на Волині, розповіла, – росіяни використали відео її виступу на польському телебаченні для створення фейку.
"Журналісти з Польщі зателефонували мені з дивним запитанням, дуже дивним: чи з'являлася я на телеканалі Russia Today? Я не тільки не розмовляю російською мовою, а й не маю ніякого стосунку до росії, навіщо мені там з'являтися? Виявилося, моя фотографія – в соціальних мережах, з підписом – чи то росіянка з польським корінням чи полька з російським. Уявіть собі, – мені довелося все заперечувати, говорити, що це неправда, що це фейк. Ми повинні встати і діяти разом проти цієї російської дезінформації. Це складна робота для Польщі та України, для поляків та українців – об'єднатися і не дозволити, щоб нас використовували одне проти одного", – зазначила Романовська.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск під час зустрічі з президентом України у Варшаві пообіцяв, що питання Волинської трагедії не буде предметом політичних ігор. У квітні має початися ексгумація жертв Волинської трагедії в селі Пужники, на Тернопільщині. Це крок до порозуміння та діалогу.
"У нас досі не поставлена крапка у польсько-українських відносинах на тему Волині. Звісно ж, росія братиме такі теми і намагатиметься їх розкручувати, робити так, щоб ворожість зростала. Дезінформаційні кампанії працюють в обидві сторони. І поляків налаштовують проти українців, але й українців налаштовують проти поляків", – сказала правозахисниця і лідерка української громади у Польщі Наталія Панченко.
Ілон Маск і його соцмережа Х
Фейки та мова ворожнечі проти українців у польській частині інтернету становлять потенційну загрозу. Особливу роль у поширенні таких меседжів відіграє соцмережа Х Ілона Макса. 2024-го року там було опубліковано майже 85% усіх антиукраїнських дописів (277 тисяч).
Для поширення своїх постів у соцмережах користувачі використовують спеціальні хештеги: #бандерівці, #укрополін, #StopUkrainizacjiPolski…
Уже відомо, скільки грошей пропагандисти витратили на рекламу своїх дописів у соцмережах – про це також йдеться в дослідженні "Демагога". Щонайменше 60 млн злотих або 15 млн доларів – така оцінна вартість реклами цих матеріалів.
Виникає логічне запитання – хто поширює такі антиукраїнські дописи? Серед профілів, які поширюють антиукраїнський контент, є не лише російські боти, а й політичні партії, і польські депутати.
Проросійські євродепутати
"Хто втратив найбільше танків на війні? росіяни, українці? Ні, поляки! Не відправлю поляків на українську війну! І не погоджуюся, щоби поляки утримували інший народ!", – заявив депутат Європарламенту Ґжеґож Браун.
Цей депутат відомий своїми антиукраїнськими гаслами. Політика дуже часто цитують російські пропагандистські медіа. Саме Браун улітку зняв український прапор із кургану Костюшка в Кракові. Відео опублікував на своїй сторінці в соцмережі X.
Вибори президента у Польщі відбудуться вже у травні цього року. Браун ще в січні оголосив, що балотуватиметься. Після цього політика виключили з його ж партії "Конфедерація". Це ультраправа політсила, яка виступає за вихід Польщі з ЄС, критикує розміщення військ НАТО в країні та дуже часто радикально налаштована проти сусідів-українців. Офіційним кандидатом у президенти від "Конфедерації" є депутат Славомір Менцен, також відомий своїми радикальним висловлюваннями.
24 лютого Славомір Менцен приїхав до Львова та записав провокативне відео біля пам'ятника Степану Бандері.
"Ми стоїмо з Анною Брилькою у Львові біля пам'ятника Степану Бандері. Це терорист, якого ще під час Другої світової війни польський суд засудив до смерті за вбивства поляків", – сказав Менцен.
Він заявив, що Україна має "якнайшвидше завершити культ Степана Бандери". Відео масово поширили в польських соцмережах. І в російських пропагандистських медіа.
Інформаційна гра росії
росія намагається зробити все, щоб посіяти ворожнечу між поляками та українцями. Саме тому серйозна розмова, діалог про те, як подолати дезінформацію, потрібен і полякам, і українцям.
Як протидіяти пропаганді? Це питання обговорили українські та міжнародні експерти на конференції "Фальшиві наративи, реальні наслідки: вплив російської дезінформації на українських біженців у Польщі та Норвегії" у Варшаві.
"Ми поговорили з експертами, щоб зрозуміти, як випереджувати атаки дезінформації, спростовувати такі атаки російської дезінформації! Ну, і загалом, що можна робити, щоб якомога ефективніше боротися з дезінформацією, яка загрожує не лише Польщі, а й великій кількості європейських країн. російські спецслужби та російська пропаганда та дезінформація намагаються мати свій вплив на важливі процеси в Європі", – сказала правозахисниця Наталія Панченко.
Розв'язання проблеми – у правді, а не у пропаганді, переконані медіаексперти. Чесна журналістика, вміння довіряти фактам, здатність перевіряти інформацію і не піддаватися маніпуляціям росії – це і є шлях до перемоги в інформаційній війні.
З Варшави, Наталка Шумакова, спеціально для "5 каналу"
Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.