Якомога суворіше покарати росію за збройний тероризм і домогтися відповідальності за всі ті звірства, які окупанти скоїли, коли вдерлися на українську територію. З початку широкомасштабного вторгнення, Україна буквально кричить про ці вимоги до міжнародних організацій, але не завжди отримує ті відповіді, на які очікувала. То чому ж авторитетні органи здебільшого нейтральні у своїх позиціях і не поспішають засуджувати ворога, дізнавалася журналістка "5 каналу".
Більш як 5 тисяч цивільних українців загинули та ще понад 7 тисяч були поранені через обстріли окупантів з 24 лютого. І це лише офіційні дані. Ще 2 мільйони депортованих до росії та понад 27 тисяч зареєстрованих воєнних злочинів, як зупинити державу-агресорку.
Підтримувати міжнародний мир і безпеку – це статут Організації Об'єднаних Націй. Але пів року як ця організація демонструє: не у змозі допомогти припинити війну в Україні. З самого початку широкомасштабного вторгнення з Києва на адресу ООН долітало чимало критики, бо замість України як оборонця та засудження росії як агресорки, чули лише нейтральні заяви.
"Західні демократії не спромоглися знайти такі механізми, проявити досить політичної волі. Дві чеченські війни, які тривали аж до 2009 року. Там відчували масові дії геноциду, реакція нульова була. Потім ми одержали війну росії проти Грузії. Ніякої реакції не було, і ми одержали війну проти України", – каже представник України в раді ООН з прав людини (2006-2010) Володимир Василенко.
І така нейтральність спокусила росію до розпалювання дедалі нових конфліктів на карті світу. А ще – надто м'яка позиція щодо членства росії в самій організації. Агресорка у Раді безпеки постійно користувалася своїм правом вето. Особливо, коли йшлося про резолюцію на підтримку України.
"Рада ООН з прав людини ухвалила рішення: вони призупинили членство росії в раді ООН з прав людини, але знов-таки, це напівзахід", – додав Володимир Василенко.
Серед обов'язків ООН є й гуманітарні місії, як-от моніторинг утримання військовополонених. Цим займається також Міжнародний комітет Червоного Хреста. На ці організації родини захисників "Азовсталі" покладали чималі надії.
"Не знаю, де перебуває мій брат, чи живий він і в якому він стані", – зазначила сестра начальника штабу полку "Азов" Сандра Кротевич.
Востаннє Сандра спілкувалася з братом ще 20 травня. Саме тоді він разом з іншими бійцями виходив з "Азовсталі". Відколи потрапив до рук окупантів – цілковита тиша.
"Формат евакуації передбачав встановлення режиму тиші та здачу українських військових у полон із подальшим обміном під гарантії ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста", – повідомляли у СБУ.
Це спільна заява українських силових органів після виходу бійців з "Азовсталі". Доступ до них Червоний Хрест каже, що мав, але не завжди. Бо його здебільшого блокувала росія. Після теракту в Оленівці Червоний Хрест і взагалі заявив, що гарантував лише безпечну евакуацію.
"Все, що стається далі з цими людьми, за це відповідальна сторона, яка їх утримує. А ми маємо право дивитися, де їх утримують, бачити всі приміщення, якими вони користуються", – зазначив прессекретар делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Олександр Власенко.
Сандра Кротевич додала: "Хлопці, які повернулися, вони розповідають зовсім інше: що їм гарантували, що їм Червоний Хрест сказав, що вони їх евакуюють, і що вони всі живі повернуться додому".
"Це була та організація, яка повинна немов асистувати на полі бою: виносити тіла поранених, допомагати близьким з'ясувати долю їхнього члена сім'ї, який є комбатантом. Що наразі робить Міжнародний комітет Червоного Хреста? Немов робить все те саме, але в дистанційному режимі. І це все впливає на ефективність", – наголосила юристка регіонального центру з прав людини Катерина Рашевська.
Неефективність закидають і Міжнародному агентству атомної енергії – скорочено МАГАТЕ. Після обстрілу найбільшої в Європі Запорізької атомної електростанції та відвертого шантажу росії її підірвати організація висловила лише занепокоєння.
"Повинне бути негайне скликання спеціальної комісії ради безпеки ООН, залучення МАГАТЕ і фокусувати увагу на загрозі, яку створюють саме російські агресори не тільки для Європи, не тільки для України", – закликав надзвичайний і повноважний посол України т.в.о. міністра закордоних справ (2009) Володимир Хандогій.
Головний інженер Чорнобильської АЕС (1986), заступник міністра енергетики (2002-2006) Микола Штейнберг наголосив: "Пройшло пів року. Генеральний директор, ні МАГАТЕ, який зібрався у перші дні і більше не збиралися, що не мислимо, ніякої ради безпеки ніхто не проводив".
МАГАТЕ нібито й готова приїхати на ЗАЕС, але хоче гарантій безпеки. Та про яку безпеку йдеться, якщо атомний об'єкт і досі під окупацією російських військових.
Утім, на розташування позицій саме українських бійців звернула увагу правозахисна організація Amnesty International. В останньому звіті заявила, що нібито вони, перебуваючи на цивільних об'єктах, порушують міжнародне право.
"В кожному конкретному випадку розташування потрібно оцінювати: чи були альтернативи, які дозволяли б захищати територію так само ефективно, якби військові розташовувалися поза межами цивільного об'єкта чи на великій відстані", – зауважив експерт моніторингової групи Hounds, доцент кафедри міжнародного та європейського права НаУКМА Дмитро Коваль.
Міжнародні організації, покликані вирішувати збройні конфлікти та запобігати світовим загрозам, виявилися просто не готовими працювати в умовах широкомасштабної війни, яку розпалила росія, і вчасно реагувати на реальні загрози. Нині світ постав перед головною – в обличчі кривавого диктатора.
"Без краху путінського режиму і притягнення росії як держави до відповідальності, ми не відновимо міжнародний правопорядок і не забезпечимо своїх життєвоважливих інтересів, своєї незалежності", – підсумував Володимир Василенко.
Лідія Середюк, Юрій Усік та Орест Пона, "5 канал"
Читайте також: Співзасновник Amnesty International покинув організацію через скандальний звіт щодо ЗСУ
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
