5.ua

Нові санкції ЄС проти Росії - детальніше

    Позбавити Росію натхненників, зброї і коштів для війни з Україною – так виглядає остання хвиля санкцій Євросоюзу. Спрямована вона проти осіб, що надихають сепаратизм, проти оборонних компаній, а також проти фінансових установ і нафтових корпорацій. Усе це – за задумом Євросоюзу – має стримати Москву від подальшої агресії. Москва відмовляється змінювати політику і звинувачує Захід у зриві мирного процесу.


    У новому списку європейських санкцій – стовпи сучасної Росії: олігарх і націоналіст, нафтові і оборонні компанії. Перелік затвердили ще на початку тижня, але узгодили і опублікували тільки у п’ятницю: давали Росії шанс припинити агресію, та вона ним не скористалася.

    У переліку "нев’їздних до Євросоюзу" – 24 нових імені. Додалися двоє чиновників з окупованого Криму, восьмеро самопроголошених урядовців зі "ДНР" та "ЛНР", а також командувач псковських десантників Олексій Наумець, керівник оборонної корпорації "Ростєх" Сергій Чемезов, заступник спікера Ради Федерації Юрій Воробйов і ще 11-ро депутатів Державної думи РФ.

    Один із фігурантів – Володимир Жириновський – уже відреагував: "Че они на меня нападают? Я же ничего не делаю. Просто мы честно боремся с западной идеологией!"

    Разом із Жириновським у "чорному списку" вже 119 росіян та українців, причетних до розпалювання сепаратизму. Усім їм заборонено в'їжджати на територію Євросоюзу.

    Але удар по економіці Росії – потужніший, ніж по окремих її громадянах.

    Перший удар ЄС – по фінансовому сектору. Він обмежує надання позик і інвестиційних послуг п'ятьом російським банкам, серед них і найбільший в країні - "Сбєрбанк".

    Другий удар – по оборонній галузі. Постраждали три концерни: "Уралвагонзавод" (що випускає танки), "Оборонпром" та "Об’єднана авіабудівельна корпорація". Ще вісьмом підприємствам, пов’язаним з обороною (зокрема і "Калашнікову"), заборонили продавати товари подвійного призначення, тобто будь-яке обладнання чи сировину, що можуть бути використані для виробництва зброї.

    Фінальний удар – по російській енергетиці. "Роснєфті", "Транснєфті" і нафтовим підрозділам "Газпрому" закрили доступ до довготермінового фінансування на європейських ринках. А ще заборонили компаніям і громадянам ЄС продавати обладнання і послуги для розвідки Росією нових родовищ – глибоководних, арктичних чи сланцевих. Не чіпали поки що атомну енергетику та газову. Головно – через шантаж Москви. Вона цього тижня показово зменшила поставки газу до Польщі й Словаччини.

    Аналітик Олексій Кокін коментує: "Польща нині одержує досить газу з Росії для внутрішнього споживання, але для реекспорту до України його не вистачить. Це натяк і зовсім не прихований – "Газпром" здатен унеможливити реверсні поставки газу до України, не порушуючи своїх угод із європейцями. Втім, у віддаленій перспективі це може спричинити негативні наслідки".

    Поки аналітики бояться віддалених перспектив, уряд Росії називає такі дії цілком адекватними, і навіть обіцяє продовжувати.

    "Мы будем реагировать спокойно, адекватно, исходя из защиты наших интересов", – каже голова путінського МЗС Лавров.

    В інтересах Росії і росіян – за версією Кремля – не лише ігнорувати заклики Євросоюзу, а й продовжити самообмеження. Раніше Росія вже відмовилася від деяких товарів європейського виробництва. Тепер погрожує - заборонити імпорт вживаних автомобілів, деяких видів одягу і навіть міцного алкоголю. А ще – закрити повітряних простір для чужинців.

    Ксенія Новікова, "5 канал".

    Попередній матеріал
    СБУ затримала колишнього міліціонера, який збирав розвіддані для терористів
    Наступний матеріал
    На Херсонщині посилили охорону об’єктів водо- і енергопостачання