7 серпня експрокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) у 2003-2012 роках. Луїс Морено Окампо, який раніше звинувачувався у зґвалтуванні та корупції, опублікував звіт, якому дали назву "Геноцид вірмен у 2023 році". Попри скандальну репутацію автора, тему підхопили авторитетні міжнародні ЗМІ – Forbes, Washington Post, CNN та ABC News.

Документ, складений на основі наративу, що просувається керівництвом вірменських сепаратистів у Карабаху, набув незаслужено широкого розголосу. Самого ж Окампо, репутація якого викликає сумніви, називають "експертом" і використовують як моральний рупор усього вірменського народу.

Звинувачення Окампо у зґвалтуванні

У вересні 2008 року британське видання The Telegraph повідомило, що Окампо під час візиту до ПАР змусив місцеву журналістку до статевого зв'язку: "Прокурор забрав у журналістки ключі від її машини і не повертав їх їй, поки вона не погодилася на сексуальний контакт... Окампо вчинив злочин у вигляді зґвалтування ”. Свідчення на ґвалтівника дав його колега, прессекретар прокуратури МКС – Крістан Пальме, якого Окампо згодом звільнив. The Telegraph писав: "Ці провини завдали серйозної шкоди авторитету суду, у зв'язку з чим... прокурор має бути усунений з посади країнами-членами суду ".

Звинувачення Окампо у корупції

У 2017 році французькі політичні розслідувачі з Mediapart виявили в Окампо офшорні компанії: "Окампо керував компаніями, розташованими в одних із найвідоміших податкових гаваней світу, в той час, коли обіймав посаду головного прокурора МКС. У відповідь на питання про свою офшорну фінансову діяльність колишній зірковий прокурор заявив, що його зарплата в МКС "була недостатньою". За даними Mediapart, після виходу з МКС Окампо мав у своєму розпорядженні незрозуміло великі активи: нерухомість у Гаазі (€1,2 млн), п'ять об'єктів нерухомості в Аргентині ($2,2 млн) і не менш як $1 млн у банку.

Сумнівна репутація Окампо як прокурора

06.10.17 впливове видання Financial Times писало, що за 9 років роботи прокурором МКС Окампо закрив лише одну кримінальну справу: "Його дев'ятирічний термін роботи в суді був відзначений скоріше суперечностями, ніж успіхами. Перший вирок МКС – Томасу Лубанге, лідеру воєнізованого угрупування в Конго – було винесено лише 2012 р., за кілька місяців до відходу Окампо". Але навіть тут не обійшлося без скандалів.

Справа Лубанги, яка залучала дітей для участі у військових діях, розслідувалася Окампо з 2006 року. Згідно з інформацією німецького Spiegel, з вини прокурора "справа двічі ледь не розвалилася". Французький медіапроєкт Zero Impunity, посилаючись на колишню співробітницю МКС, повідомив, що при розслідуванні цієї справи Окампо проігнорував багато злочинів: "Для конголезців найстрашнішими порушеннями, що спричиняли найбільші страждання населенню, були зґвалтування і пограбування. Проте все сексуальне насильство, досконале, досконале, залишилося за кадром ”.

У результаті Лубангу так ніколи і не звинуватили в сексуальному насильстві.

Захист інтересів злочинців

У 2015 році колишній прокурор МКС став захисником інтересів лівійського мільярдера Хасана Татанакі. Останній підтримував військового злочинця, лідера незаконних збройних формувань Лівії Халіфа Хафтара, якого звинувачують у загибелі мирних жителів та інших порушеннях прав людини. 05.10.17 Spiegel повідомляв, що за цю роботу Окампо отримав гонорар розміром $750 000. Також видання звернуло увагу, що "Хафтар – не та людина, з якою слід було б асоціювати колишнього головного прокурора Міжнародного кримінального суду ".

Стаття Окампо на руку вірменським проросійським сепаратистам

У 2010 році Окампо у статусі прокурора МКС прибув до Єревану та зустрівся з експрезидентом Вірменії Сержем Саргсяном. Через п'ять років Окампо знову відвідав Єреван на запрошення керівництва країни для участі у форумі "Проти злочину геноциду". 29 липня 2023 року голова проросійських сепаратистів у Карабаху Араїк Арутюнян звернувся до експрокурора, який звинувачувався в насильстві та корупції, щоб отримати його "експертну думку". Результатом цього став звіт із гучною назвою "Геноцид вірмен у 2023 році". Прокурор, який, як писало FT, розслідував одну справу МКС цілих 9 років, зміг розібратися в ситуації в Карабаху лише за 9 днів.

У чому "розібрався" Окампо?

28-сторінковий звіт експрокурора написано заради однієї пропагандистської ідеї, яку з початку року десятки разів спростували міжнародні впливові ЗМІ. Йдеться про "гуманітарну катастрофу серед 120-тисячного населення Арцаха". Нижче наведено цитати, які нівелюють аргументи Окампо:

• 01.23 "5 канал" українського ТБ: "Реальна чисельність населення вірменського анклаву в Карабаху становить не більше 40 000".
• 01.23 The Washington Times: "Цю кричущу дезінформацію спростували навіть вірменські джерела… Продовольство, ліки та гуманітарна допомога Червоного Хреста продовжують безперешкодно доставлятися (в Карабах)".
• 01.23 загальноєвропейське видання EuReporter: "Для підкріплення легенди про "кризу" використовуються твердження про те, що вірменське населення Карабаху нібито становить 120 000… Чисельність вірменського населення Карабаху завищена в 3 рази".
• 02.23 велике ЗМІ Болгарії Fakti: "У карабаському регіоні немає не лише "блокади", "гуманітарної катастрофи", а й "голоду", як би не стверджувала протилежна пропаганда прокремлівського режиму в Степанакерті".
• 07.23 румунський підрозділ Newsweek: "Попри вільний рух транспорту та гуманітарних вантажів цим маршрутом (у Карабах), керівництво сепаратистів з грудня 2022 р. заявляє, що "в Арцаху голод і гуманітарна катастрофа".
• 08.23 польське видання Dorzeczy: "Депутат України Крейденко організував замовлення м'ясних та рибних страв, сирів, тортів для кількох корпоративів у Ханкенді і не отримав жодної відмови. Виявилося, що в вірменському анклаві немає голоду".