Наслідки російської агресії позначилися на сільському господарстві, водних ресурсах та екології України, а проблеми з експортом українського зерна вплинули на світові продовольчі ринки.
Про це написав Forbes.
До початку повномасштабного вторгнення Україна була одним із провідних виробників аграрної продукції у світі. За даними Міністерства сільського господарства США, у 2021 році країна посідала сьоме місце за виробництвом пшениці, шосте – кукурудзи, четверте – ячменю та друге – соняшникової олії. Понад 55% території України становили орні землі.
Через бойові дії частина сільськогосподарських угідь зазнала пошкоджень унаслідок обстрілів, пожеж, мінування та забруднення. За оцінкою, наведеною Forbes, лише у 2025 році війна пошкодила близько мільйон гектарів української території. Приблизно третина з них припала на сільськогосподарські землі.
Окремою проблемою залишається забруднення ґрунтів, води та повітря. Внаслідок бойових дій та використання військової техніки у довкілля потрапляють небезпечні речовини. Близько 30% українських земель, за даними публікації, забруднені мінами та нерозірваними боєприпасами, що унеможливлює їхнє безпечне використання.
Російські атаки також пошкоджують водну та каналізаційну інфраструктуру. Йдеться про руйнування трубопроводів, насосних і очисних станцій та витоки стічних вод.
Одним із найбільших ударів по довкіллю стало руйнування Каховської дамби у червні 2023 року. Повінь охопила десятки тисяч гектарів сільськогосподарських земель на півдні України, частина яких після цього стала непридатною для обробітку.
Війна вплинула на експорт зерна
Повномасштабне вторгнення також суттєво обмежило можливості України експортувати аграрну продукцію. Російські військові викрадали зерно на окупованих територіях, а блокада чорноморських портів перешкоджала постачанню української продукції на світові ринки.
У 2022 році за посередництва ООН уклали зернову угоду, однак у середині 2023-го вона припинила діяти. Україна почала використовувати альтернативні маршрути експорту, проте російські атаки продовжують створювати загрозу для портової інфраструктури та судноплавства.
За оцінкою Forbes, перебої з українським експортом спричинили додаткові ризики для світової продовольчої безпеки, зокрема через коливання цін та порушення міжнародних ланцюгів постачання.
Удари по ядерних об'єктах створюють додаткові ризики
Окремо видання звертає увагу на загрози для ядерної безпеки. У червні 2026 року російський безпілотник уразив об'єкт зберігання відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС. У лютому 2025 року російський дрон пошкодив захисну арку над станцією.
МАГАТЕ також повідомляло про військову активність поблизу Запорізької АЕС. Такі дії створюють додаткові ризики для ядерної безпеки, населення та довкілля.
Україна готує механізм компенсації збитків
Для відшкодування завданої шкоди Україна працює над міжнародними юридичними механізмами. 30 квітня Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій для України.
Станом на 20 травня документ підписали 38 держав та Європейський Союз. Шість країн уже його ратифікували.
Комісія має розглядати вимоги щодо компенсації збитків, завданих росією. За даними Forbes, Україна готує позов до рф на понад $57 млрд щодо шкоди довкіллю та воєнних викидів парникових газів.
У ЦПД додають, внаслідок дій російської окупаційної адміністрації велика кількість вчителів втрачає роботу без особливих шансів працевлаштуватися. Там пояснили, що багато населених пунктів окупованої частини Донеччини взагалі залишилися без навчальних закладів. Йдеться про закриття щонайменше 12 шкіл та 24 дит'ясел, а ще так звану реорганізацію ще 69 навчальних закладів.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.