29 листопада 1780 року померла Марія-Терезія – імператриця Священної Римської імперії, ерцгерцогиня Австрії, королева Угорщини, Богемії, Галичини та Володимирії. Вона була найвпливовішою жінкою із родини Габсбургів. Її називали матір'ю закону в Європі і єдиною жінкою-правителем за всю 650-річну історію династії. За десятки років володарювання Марія-Терезія довела своїм ворогам – вона може вміло керувати великою імперією, яка охоплювала землі по всій Європі.
Реформаторка
З дитинства дівчинку готували до престолу. У 14 років вона вже брала участь у засіданнях державної ради. Загалом правління Марії Терезії – епоха активних реформ в дусі освіченого абсолютизму, в результаті яких було збільшено чисельність армії, податкові надходження, впорядковано судову та адміністративну гілки влади, зменшено кількість неписьменних в імперії.
Крім того, вона розпочала селянську реформу, зменшивши розмір панщини з 5-6 до 3 днів на тиждень.
У релігійній політиці Марія Терезія дотримувалася католицизму, підтримувала греко-католицизм, проте боролася проти впливу Церкви на державну політику Австрії та Священної Римської імперії. На початку свого правління імператриця висилала з Австрії та деяких інших регіонів спадкових володінь євреїв та протестантів, проте наприкінці правління пом'якшила політику щодо них. Останні 15 років правління Марія Терезія співправила зі старшим сином Йосифом II, який після її смерті став самостійним правителем.
16 дітей і зрада чоловіка
Чоловіком Марії Терезії став герцог Лотаринзький Франц Стефан, який пізніше був разом з нею коронований імператором Священної Римської імперії. У шлюбі вони прожили 28 років. На трон Марія Терезія сіла молодою – у 23 роки, маючи вже трьох дітей і будучи вагітною четвертою.
"Дітей ніколи не буває забагато", – казала вона.
Марія Терезія народила 16 дітей, з яких 10 пережили її. Серед її численних дітей – два імператори (Йосиф II та Леопольд II), а також знаменита королева Франції Марія-Антуанетта Австрійська, страчена під час Французької революції.
Оскільки Марія Терезія не мала жодного брата, який би міг замінити її батька на престолі, питання про одруження Марії Терезії стояло ще з її дитинства. Карл VI вважав, що його дочці потрібен такий чоловік, який міг би керувати імперією. Першим претендентом на одруження з Марією Терезією був Леопольд Климент Лотаринзький, проте незадовго до приїзду він помер від віспи. Тому замість нього до Відня прибув його менший брат, Франц Стефан Лотаринзький. Він був улюбленим кандидатом імператора на одруження з Марією Терезією.
За час перебування Франца Стефана у Відні Марія Терезія зблизилась з ним. Марія Терезія бажала одружитися з герцогом. Її батько також підтримував цю ідею, проте хотів вибрати політично більш вигідне рішення про шлюб. Врешті-решт, у 1736 році Карл VI повідомив, що хоче одружити старшу дочку з Францом Стефаном Лотаринзьким. Політичні передумови цього шлюбу склалися під час війни за польську спадщину. Король Франції Людовик XV бажав, щоб Франц Стефан віддав Лотарингію Станіславу Лещинському, тестю короля Франції. Франц Стефан погодився на це, і 12 лютого 1736 року він одружився з Марією Терезією. Замість Лотарингії герцог Франц Стефан отримав від імператора Тоскану.
Найбільшою проблемою їхнього шлюбу була зрада Франца Стефана з Марією Вільгельміною фон Нейпперг. Попри подружню зраду, Марія Терезія ніколи не покидала свого чоловіка. Після того як він 1765 році помер у Відні після інсульту, вона сумувала за ним решту свого життя.
Приєднання українських земель
У 1768 році почалася чергова російсько-турецька війна. Австрія була занепокоєна подіями, що розгорталися, й побоювалася того, що росія остаточно розгромить Османську імперію та стане сусідом Габсбургів з південного сходу. У 1771 році Кауніц запропонував імператриці об'єднатися з османами та вести війну проти Російської імперії, щоб запобігти цьому.
Однак Марія Терезія категорично від цього відмовилася, вважаючи османів "невірними хижаками" в Європі. Проте в цю ситуацію втрутився король Пруссії Фрідріх II. Він запропонував анексувати частину Речі Посполитої, яка перебувала під значним російським впливом, щоб запобігти цьому конфлікту. Ослаблення Речі Посполитої у XVIII столітті призвело до трьох поділів Речі Посполитої.
При першому поділі Речі Посполитої у 1772 році до спадкових володінь було приєднано території Галичини. На цих землях було утворено Королівство Галичини та Володимирії з центром у Львові. Марія Терезія, яка, як і її предки, була титулярною королевою Галичини та Володимирії, стала повноцінною її правителькою.
Процес передачі Буковини Австрії закінчився у 1775 році з підписанням у Константинополі австрійсько-турецького договору. На Буковині був утворений Дистрикт Буковина з центром у Чернівцях.
Австрія тримала ці наші землі під своєю короною майже півтора століття.
Українцям жити стало краще?
У результаті військової реформи в Галичині було введено військову повинність та централізований рекрутський набір. Крім цього, було видано імперський Указ для галицьких поміщиків, щоби ті поводилися зі селянами "по-людськи". Водночас Церква стала підпорядковуватися державі, а самі священники стали державними службовцями.
По всій Імперії, у тому числі в Галичині, було проголошено загальну середню освіту. Саме відтоді чи не по всіх галицьких містах і містечках було відкрито цілу мережу навчальних закладів, в яких національна приналежність дитини не мала жодного значення, як, зрештою, і її віросповідання. Крім того, це навчання почало проходити винятково за рахунок держави. У ті роки вся шкільна освіта в Галичині була переведена на державний кошт.
Імператриця зрівняла у правах католицькі та православні церкви.
За легендами, коли Марія-Терезія з’явилась на світ, хтось промовив: "Це всього лиш дівчинка…" Але вона прожила таке життя, що у Відні й досі найбільшим пам’ятником є монумент саме цій "дівчинці". Навіть Іван Франко, який терпіти не міг тих Габсбургів, визнавав, що Марія-Терезія "вивела Австрію із сумерків середньовіччини". Тож ясно, чому пам’ятник Марії-Терезії в Ужгороді не викликає таких запитань, як монумент Катерині в Одесі…
Паперові гроші, перша поліція на вулицях міст, податки, які платять усі, державні чиновники і школа, незалежний суд, нові університети – усе це результати рішень Марії-Терезії. У зовнішній політиці вона використовувала і батіг – воювала, і пряник – одружила своїх дітей із багатьма європейськими знатними особами. Якщо Ярослава Мудрого називають тестем Європи, то Марію-Терезію – тещею.
Секрет успішного правління імператриці
Померла Марія-Терезія у 63 роки, 40 із яких керувала могутньою імперією. Цей час називають "золотим віком" для Австрії. Можливо, рецепт її вдалого керівництва – в таких словах французького історика Жуля Мішле:
"Вона мало знала сама. Проте вміла оточувати себе здібними людьми, які здійснювали її політику".
Прусський монарх Фрідріх ІІ, її запеклий опонент у битві за території, коли дізнався про смерть імператриці, сказав:
"Звістка про її смерть викликала в мене щирі сльози. Вона робила честь жіночій половині й короні. Я воював із нею, але ніколи не був її ворогом".
Читайте також: Автор першої Конституції і батько таємного агента Франції: чим запам’ятався гетьман, який у душі був поетом.
Дивіться також відео за темою:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.