Майже шість мільярдів євро планує отримати Кіпр від створення державного інвестиційного фонду та продажу спеціальних облігацій. Також буде проведена додаткова приватизація і збільшені вже існуючі корпоративні збори та податок на приріст капіталу. Це, на думку, кіпрської влади, дозволить отримати десятимільярдний кредит від Євросоюзу, Міжнародного валютного фонду та Європейського центробанку без запровадження податку на депозити.
Яннакіс Оміру, спікер парламенту Кіпру: "Президент Кіпру та лідери всіх парламентських партій змогли дійти загальноприйнятного компромісу. Ми готові разом із урядом запровадити всі необхідні заходи для порятунку країни від фінансової кризи".
Підтримав прохання Кіпру до Росії про реструктуризацію попереднього кредиту та виділення нової позики й президент Європейської комісії - Жозе Мануель Баррозу. Проте Кремль поки не погодився надати Нікосії пакету фінансової допомоги. Російський прем`єр-міністр Дмитро Медведєв натомість заявив, що розглядає можливість створення офшорних зон на території федерації. Це дозволить, на його думку, повернути виведені капітали до Росії. Дії ж Євросоюзу Медведєв розкритикував.
Дмитро Медведєв, прем`єр-міністр РФ: "Схема решения финансовых проблем, предложеная Евросоюзом, вызывает только удивление. Она неполная и несостоятельная".
Жозе Мануель Баррозу, президент Єврокомісії: "Попереднє рішення було компромісом членів Єврогрупи. Але ми готові вислухати всі зауваження та пропозиції російських партнерів. Ми маємо разом допомогти Кіпру. Його громадяни страждають від нестабільності фінансової системи".
Остаточне вирішення фінансової кризи кіпрська влада має знайти до 26 березня. Тоді після майже тижневої перерви знову повинні відкритися банки острівної держави. У випадку незалучення необхідних грошей Кіпр може оголосити дефолт уже у вівторок.
Олександр Войтко, "5 канал".