Запорізька АЕС – найбільша в Європі атомна станція – запрацювала на повну потужність уперше за всю свою історію. "Енергоатом" звітує, що сьогодні в країні працюють 14 ядерних блоків із 15. Потреба в електроенергії з настанням холодів зростає. Але одна атомна енергетика всі наші потреби не закриває. З вугіллям на ТЕС і далі великі проблеми. 60 тисяч тонн, які два тижні тому доставили кораблем до України, вже спалили і забули. Нові партії імпортного вугілля ситуацію не вирівняють, бо ж нестача утричі більша, ніж потрібно для проходження опалювального сезону. Таким чином, віялові відключення цілком можливі, до них готуються у великих містах, опрацьовують варіанти аварійного підключення об'єктів критичної інфраструктури. І перше питання, яке напрошується – а що буде з лікарнями, особливо з тими, де в реанімаціях усе ще дуже багато хворих із ковідними ускладненнями? Що буде з людьми, які залежать від кисню й отримують його з концентраторів? Для цього в лікарнях передбачені дизель-генератори для аварійного живлення. Та чи справні вони, чи заправлені, і чи взагалі – скрізь такі є? Знімальна група "5 каналу" відвідала медустанови у трьох регіонах і з'ясовувала, як готуються лікарі до роботи в екстремальних умовах.
"Двоє пацієнтів із діагнозом COVID-19 померли після того, як у реанімаційному відділенні було відсутнє електропостачання"; "У волинській дитячій лікарні, де 9 операційних і реанімація, немає генератора"; "На Хмельниччині виявили низку серйозних порушень при перевірці автономних джерел електропостачання" – такі заголовки періодично з'являлися у пресі. Нині ж відсутність або поломка генераторів у медзакладах може стати критичною ще й через загрозу віялових відключень світла.
"Уряд не розробляє ніяких планів щодо віялових відключень", – заявляв прем'єр Денис Шмигаль у листопаді.
Торік, через ковідне перевантаження електричних мереж, кілька разів зникало світло в одній із дніпровських лікарень. Врятував генератор, що обслуговував реанімацію. Після цього місто купило медустанові новий за майже чотири мільйони гривень.
"Працює в автоматичному режимі, будь-які перепади енергопостачання – падіння чи підйом, чи відключення з міста. Упродовж 30-60 секунд, цей апарат включається в автоматичному режимі і подає електроенергію до трьох лікувальних корпусів", – заявляв медичний директор Дніпровської клінічної лікарні №21 Дмитро Олейник.
Роботу генератора під час відсутності світла перевірили нещодавно й у Львові.
"Доводилося, коли на годину виключалося світло чи там грози були, вони в автоматичному режимі включаються. Пів хвилини для того, щоб включився", – розповів начальник теxнічного відділу Львівської міської клінічної лікарні №8 Адам Максимович.
Забезпечити генераторами медзаклади, в яких є відділення інтенсивної терапії, хірургічні блоки, взялися кілька років тому у столиці. Нині в КМДА запевняють: додаткові джерела енергії є у 100% таких лікарень. Серед них і ковідні. Медики зобов'язані дбати про обслуговування обладнання.
"Лікарні отримали на баланс в експлуатацію і вони повинні по регламенту запускати їх раз на місяць. Є регламентні роботи, тримають запас палива для них", – каже заступник начальника управління економіки департаменту оxорони здоров'я КМДА Юрій Берестовенко.
При повному завантаженні ось цього дизель-генератора робота лікарні забезпечується майже на добу.
Окремої програми в держбюджеті на закупівлю генераторів для лікарень немає. Це лягає на плечі місцевих. Інколи долучаються до справи і меценати.
Олена Рибінська, Олександр Степанов. "5 канал"
Нагадаємо, 25 жовтня в лікарнях Чернігівщини виникла критична ситуація із забезпеченням хворих на COVID-19 киснем через перебої з постачанням. Не менш критична ситуація спостерігається в Херсонській області. Через дефіцит кисню страждають і пацієнти на Прикарпатті.
Голова Комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький заявив, що причиною нестачі кисню в українських лікарнях може бути диверсія.
