Сартана
Сартана
5 канал

"Жаху не було, лише відчуженість": Сартана згадує страшні обстріли, що вбили 3 цивільних

Увечері 16 серпня 2015 року російсько-окупаційні війська із самохідних артустановок обстріляли житлові квартали селища, навідником тоді в них був місцевий працівник ДСНС

У Сартані, що поблизу Маріуполя, День жалоби. Там згадують жертв обстрілу, який забрав життя трьох людей. 

"Дах – у нас були діри, стирчала деревина, уламки", – пригадують місцеві мешканці.

Й досі на стінах будинку Євдокії Селіванової сліди від осколків. Жінка до дрібниць пам'ятає вечір 16 серпня 2015 року. ЇЇ життя врятував син, який під час обстрілу повалив матір на землю.

"Страху в цей час не було. Я не знаю, була якась така відчуженість. Син затягнув за будинок, і штовхнув мене, тому що я була на милицях", – розповідає Євдокія.

Того ж дня Іван Каманець був вдома з родиною. Каже, що найбільше хвилювався за рідних. "Усі живі, проте пам'ять лишилась. Дівчатка, онуки – і по сьогодні бояться", – зазначає Іван Каманець.

Тоді в епіцентрі обстрілу опинилися житлові квартали на околицях селища. Бойовики відкрили вогонь із самохідних артустановок. Обстріл тривав з окупованого Комінтернового – це нинішні Пікузи. На власному подвір'ї загинуло молоде подружжя переселенців. А згодом від поранень померла ще й місцева мешканка. Їх пам'ять вшанували хвилиною мовчання та провели поминальну панахиду.

"Ми прийшли сюди сьогодні вшанувати пам'ять односельчан, які загинули у незрозумілій війні – невинні, прості, мирні люди", – каже мешканка Сартани Олена Фтіц.

Осколкові поранення тоді отримали семеро місцевих. Обласна прокуратура визнала обстріл терористичним актом. П’ять будинків були зруйновані вщент прямими влучаннями снарядів. За кілька днів Служба безпеки затримала коригувальника вогню. Ним виявився співробітник маріупольської рятувальної служби, який допомагав бойовикам.

"Ми зараз живемо мирним життям, незважаючи на те, що знову йде ескалація конфлікту. І люди, навіть які виїхали, починають повертатися", – зазначає селищний голова Сартани Олександр Куркчі.

Натомість, поки повертатися не хоче Валентина Лафазан з онукою, які нині мешкають на Київщині. Тоді 10-річна дівчинка під час обстрілу втратила частину стопи, а її 29-річна матір померла від поранень у лікарні. Бабуся на роковини обстрілу приїхала додому без онуки. 

"Поки у нас неспокійно, я сюди не повернуся", – пояснила дівчинка бабусі.

 

Анастасія Старостенко, Олег Корінний, Донецька область, "5 канал"

Дивіться також фотогалерею за темою: 

Попередній матеріал
Зірка талант-шоу США: як розважається справжній броненосець – відео
Наступний матеріал
Замість медового місяця – на лікарняне: на Волині на весіллі отруїлись 35 людей