Пішов воювати добровольцем та загинув у боях за Луганщину. У Києві попрощалися з Олександром Бондаренком, який більшу частину свого життя пропрацював журналістом, та не зміг бути осторонь, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, і взяв до рук зброю. Про його життя і яким Олександр залишився у спогадах колег, побратимів та 16-річного сина – у матеріалі журналістки "5 каналу" Софії Норенко.
У Києві попрощалися з журналістом, комунікаційником та бійцем 112-ї бригади територіальної оборони Олександром Бондаренком. Свою журналістську діяльність він розпочав ще на Луганщині, де й отримав освіту. А потім переїхав до столиці. Працював, зокрема, на "5 каналі", Першому національному, в Українській службі BBC і на ТРК "Україна".
"Ну ми з ним працювали разом на каналі "Україна", у мене була його перша тестова зйомка, коли він прийшов лише працювати. Олександр був дуже чесною і розсудливою людиною", – згадує колега Олександра Бондаренка Владислав Смілянець.
"Дуже спокійна людина, дуже врівноважена, дуже прискіплива, це я просто пам'ятаю, як він ставив запитання, як спілкувався зі спікерами. Дуже сильний чоловік, тому що не кожен чоловік наважиться взяти в руки зброю і йти захищати країну", – каже колега Олександра Бондаренка Віта Філонич.
На початку повномасштабного вторгнення Олександр пішов воювати добровольцем. Спочатку боронив Київщину, а потім разом із побратимами вирушив на Харківщину.
"Ми разом працювали із Сашком на телебаченні, часто перетиналися на зйомках і в перші дні повномасштабної агресії ми зателефонували, і так я взнав, що ми разом служимо в одній бригаді. Сашко загинув в бою з російськими окупантами біля Діброви на Луганщині, він справді загинув як Герой", – згадує побратим Олександра Бондаренка Андрій Ковальов.
Після того, як Олександр дістав поранення в бою, побратими намагалися його евакуювати.
Та під час евакуації авто, де був Олександр, потрапило під ворожий обстріл. 22 квітня чоловік загинув від кулі окупанта.
"Кожна хвилина поряд з Олександром – це було щось неймовірне, бо з ним завжди було цікаво, ми любили з ним просто розмовляти, те, як він читав вірші", – каже побратим Олександра Бондаренка Андрій "Морж".
В Олександра залишилися дружина і 16-річний син, який, попри біль втрати, зумів сказати кілька слів про свого батька.
"Я його любив не більше за все, я його просто любив, він навчив мене багато чого, ми робили теж багато чого, він помер, але щоб я зараз тут не казав, він усе одно не оживе, а я б дуже хотів, щоб він ожив", – каже син Олександра Бондаренка Михайло.
Олександра поховали на Лісовому кладовищі в Києві поруч з іншими Героями, які полягли за свободу України.
Софія Норенко, Ганка Кудрявцева, "5 канал"
Дивіться відео за темою: "Да Вінчі" – назавжди в строю! Моменти з життя легендарного комбата
Читайте також: Прощання із "Да Вінчі": на Майдані Залужний, Буданов та Резніков прийшли попрощатися із загиблим Героєм
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
