Це короткий фрагмент відео з обміну 16 лютого. Тоді додому повернулися 100 військових, а також один цивільний. Щораз це вдається завдяки роботі багатьох українських структур, координацією яких займається штаб із поводження з військовополоненими. Наразі з лап окупантів вдалося витягнути вже 1863 людини.

"Обмін – це завжди процес, коли такий відбувається торг можливостями. Тобто кожен раз це унікальні перемовини", – пояснює керівник пресслужби Координаційного штабу з питань військовополонених Петро Яценко.

Однак досі, кажуть у штабі, в руках росіян залишаються багато українців.

Це відео зняте окупантами у приватному секторі міста Маріуполь. Його свого часу в інтернеті знайшла дружина досі полоненого морського піхотинця. Він боронив місто. Анастасія каже: їй вдалося упізнати коханого, який уже близько року перебуває у ворога. Дізналася, що він в одній із російських в'язниць.

"На щастя, його вже більш ніж чотири місяці не б'ють – це безмежно тішить, але було і те, що я дізналася від повернутого з полону, який перебував у, власне, одній камері з моїм чоловіком, про ті види і ті жахи катувань, які застосовувалися саме на моєму чоловікові", – розповідає дружина захисника Маріуполя Анастасія Грановська.

Окрім Анастасії, вдома на нього чекає й донька. Жінка ділиться маленькою радістю, що змогла отримати за цей час два листи від чоловіка, але переконана, що їх він писав під пильним наглядом ворогів.

"Листи, які от просто відчувається, що вони написані під диктування, під примусом. Знаєте, дуже сильно мене збентежила фраза в листі мого чоловіка: "Я очень благодарен сотрудникам росийской федерации", – каже Анастасія.

"російська федерація ховає тих, хто знаходиться у них в полоні. Вони не розкривають місце перебування, вони часто не розкривають, що ця людина – вона в нас числиться як зникла безвісти – а вони десь її утримують і про це нам не говорять", – зауважує Петро Яценко.

Майже щодня до Координаційного штабу приходять родичі, які шукають рідних і близьких. Тут проводять консультації, діляться інформацією і допомагають із формуванням документів.

"Координаційний штаб так – сприяє. Все, що в їх силах вони роблять. Вдалося мені дізнатися про місце перебування свого чоловіка завдяки, знову ж таки, своєму чоловікові. Який сказав всім обміняним як мене знайти", – додає Анастасія Грановська.

У Штабі розповідають: найперше рідним полоненого потрібно звернутися до Національного інформаційного бюро. Щоби внести прізвище до бази даних. Це буде старт для подальших перемов із ворогом. Також можна звертатися до міжнародних організацій, як от: Комітет Червоного Хреста, Робоча група ООН з насильницьких і недобровільних зникнень, Організація "Пошук. Полон".

Вони надсилають запити про пошук полонених до країни-агресорки.

"Звертатися до Координаційного штабу безпосередньо. Об'єднуватися в об'єднання. Створювати невеличкі громадські організації для порятунку, власне, своїх. Відвідувати зустрічі обов'язково, бо такі зустрічі сприяють обмінам", – наголошує дружина захисника Маріуполя.

"Важливо, щоби не втрачати надію, в жодному разі. Тому, що ми повертаємо і тих, хто офіційно зареєстрований як військовополонений і тих, хто вважався зниклим безвісти. Робота постійно триває – і це важливо, щоб всі це розуміли", – запевняє керівник пресслужби Координаційного штабу з питань військовополонених.

Петро Яценко запевняє, що доки Збройні сили щодень поповнюють обмінний фонд, новини про обміни лунатимуть дедалі частіше.

Назар Войтенков, Орест Пона, "5 канал"

Нагадаємо, на початку лютого з російського полону визволили 116 українців – оборонців Маріуполя, херсонських партизанів та снайперів з-під Бахмута.

Дивіться також відео: Легендарна "Тайра" відкрила благодійний фонд "Мрія"

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.