Ліза Калітвенцева з військовими
Ліза Калітвенцева з військовими 5 канал

"Вийти нам вдалося, а вони залишилися там": про страшне "фаєр-шоу" між Часовим Яром і Костянтинівкою

Читайте по-русски
Після 18:00 – цю ділянку фронту починають кошмарити КАБами. Такою є буденність українських захисників

Військова кореспондентка "5 каналу" Ліза Калітвенцева розповіла про смертельно небезпечну та просто жахливу для звичайної людини буденність, в якій доводиться виживати нашим військовим.

Далі – опис ситуації від нашої журналістки.

Ми вийшли до "Гвоздики". З'явилася ціль та можливість по ній відпрацювати. Перед тим виходити надвір було небезпечно. І тут питання не стільки в FPV-дронах, скільки у тих, що на оптоволокні. Величезний мінус у тому, що їх неможливо помітити на радарах. Тобто, по рації не зможуть попередити, що в небі є ціль. Почути їх можна вже в моменті.

І таких за сім годин на позиції ми нарахували близько п'яти. Вони пролітали над хатою. По тих, що зависали, відпрацьовували з рушниці, що теж має не аби який ризик. Адже таким чином, ворог може засікти позицію. Це може призвести до обстрілів з артилерії, КАБів, цілеспрямовано по цій ділянці. Врешті-решт, так воно і сталося.

Військовим надійшла вказівка вийти та відпрацювати по цілі. Ми перечекали, поки ситуація дозволятиме. Надвечір стоїмо біля гармати. Чую оглушливий звук, як проліт. І розумію, що летить або у наш бік, або через нас. "Дід" кричить в цей момент: "Кидайте все, і бігом в укриття!". Гармату не встигли накрити. Вибух. Свист. Знову вибух. Прилетіло на сусіднє поле. Ми спускаємося у таке собі укриття – колишній погріб. Надійності та сподівань, що там безпечно, якщо чесно, не було. Але дядя Коля сміється і каже: "Це ще цвєточкі. От вночі ми влаштовуємо один одному фаєр-шоу. Але вам до цього часу краще поїхати, бо в такі моменти нам залишається тільки молитися".

Погріб почав трястися. Мої руки теж. Напевно, КАБи для мене – страшніше, аніж дрони. Бо по ним можна спробувати відпрацювати з рушниці. А від КАБу врятує тільки надійне укриття.

Це фото зроблене у перервах між свистами та вибухами, в тому самому погребі, дядя Коля усміхається. Хлопці обговорюють час, коли можна виходити з позиції. Після 18:00 цю ділянку фронту – від Часового Яру до Костянтинівки – починають кошмарити. Вийти нам вдалося. А вони залишилися там. І для них це буденність.

Аби читати більше таких історій із самого "нуля" – підтримуйте збір для журналістів, які працюють на передовій.

– Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/88Pg9HLZMQ

– Картка: 5375 4112 0220 7218

– Підтримати можна на "Патреоні": https://www.patreon.com/projects5

– PayPal: [email protected]

– Якщо ви є користувачем YouTubeставайте нашим спонсором зі спеціальною відзнакою.

– Також можна задонатити на зв'язок військовим – і отримати наш календар "Без цензури" на 2025 рік.

Ще історії від наших військкорів – читайте за посиланням

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Попередній матеріал
Перша причіпна гармата "Богдана-Б" на озброєнні ЗСУ: що про неї відомо
Наступний матеріал
На Покровському напрямку ЗСУ знищили російський "Град" – відео
Loading...