Вони нам одне, а ми їм – інше. Вони сіють паніку, а ми через це страждаємо. Минулого тижня президент Зеленський поговорив з іноземними журналістами, і деякі його заяви українці сприйняли неоднозначно. Мовиться про те, що глава держави закликав міжнародних лідерів не нагнітати ситуацію з приводу можливого повномасштабного вторгнення. Загрози він не бачить більшої, аніж торік, а економіку панічні настрої вбивають. Таким різким заявам у бік західних партнерів передували чутки від телеканалу CNN із посиланням на власні джерела, про те, що президенти Сполучених Штатів та України посперечалися. Байден попередив, що Росія неминуче нападе, а Зеленський натомість запевняв, що загроза не така вже й однозначна. Потім Білий дім чутки про сварку спростував, як і вітчизняне МЗС.
Але, повертаючись до пресконференції, головний меседж України світові – дайте нам тихої дипломатії і більше зброї. Чи доречним був цей посил за нинішніх умов і як він вплине на наші відносини зі світом – ми не знаємо. Але навряд чи йому поаплодували наші західні партнери, які ще вчора надсилали нам літаки зі зброєю. Детальніше – у сюжеті "Підсумків тижня".
Що таке гранатомети, ракети, авіаснаряди і бомби? Як вони працюють? Чим вони небезпечні? І як від них урятуватися? В українських школах поспіхом вчать дітей, що робити в разі вторгнення агресора. Діти, як і їхні викладачі, поки що спокійні.
Світ – іншої думки. Хвилюватися є чому. Тому деякі країни рекомендують працівникам своїм посольств та їхнім родинам покидати Україну через небезпечну ситуацію. Наразі таких п’ять. Це Канада, Австралія, Нідерланди, США та Велика Британія. Останні дві мають вивезти своїх працівників, хоча й пояснюють, що це не евакуація, а лише тимчасове скорочення співробітників. А от Європейський Союз поки не вивозитиме дипломатів з України.
"Ми не плануємо робити те саме, що і США, оскільки ми не бачимо для цього якихось конкретних причин. Доки тривають переговори з Росією, я не думаю, що ми маємо привід залишати Україну. Інформація про ймовірну російську загрозу вже понад два місяці не сходить зі шпальт закордонних ЗМІ. Світ масово надає фінансову та військову допомогу Україні", – заявив верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель.
Традиційно чи не найактивніший Вашингтон. Цього тижня до України прибула четверта партія летального озброєння від США. Переносні протитанкові ракетні комплекси Javelin, багатоцільові гранатомети і набої до снайперських гвинтівок. Їх надіслали в межах допомоги Україні на 200 мільйонів доларів, яку схвалила адміністрація Джо Байдена.
"Ситуація з росіянами і можливим вторгнення до України доволі серйозна. І моя порада Білому дому – уважно стежити і продовжувати надавати допомогу Києву. Одного разу росіяни вже захопили шматок України чи намагалися повалити владу, і тоді вже було пізно щось робити. Діяти потрібно до", – наголосив лідер меншості в Сенаті США Мітчелл Макконелл-молодший.
Вашингтон готовий перекинути 8 із половиною тисяч американських військових до Східної Європи, якщо Росія таки вторгнеться до України. Поки що це лише плани. Але вже зараз США офіційно відмовили Кремлю в його забаганках. Вашингтон надіслав відповідь на так звані "гарантії безпеки" Москви. За ними, Федерація вимагала від США й НАТО обіцянок не розширювати Альянс на Схід, тобто не не приймати до Союзу насамперед Україну та Грузію. Але світові лідери категорично проти.
"Ми переконані, що наші принципи, якими керуємося, зокрема щодо територіальної цілісності та суверенітету України, та права кожної країни самостійно ухвалювати рішення щодо вступу в альянси, правильні", – заявив державний секретар США Ентоні Блінкен.
"Ми чітко дали зрозуміти, що не підемо на компроміс щодо права нації на вибір власного шляху. НАТО поважає рішення країн вступати до альянсів чи ні. Ті їх мають ухвалювати в консенсусі та з урахуванням бажання країни, що вступає", – наголосив Столтенберг.
Непохитна підтримка і від Британії. Лондон надіслав Україні військове озброєння і має навчити українських бійців ним користуватися.
"Вторгнення в Україну для Росії обернеться болючою, насильницькою та кривавою справою, і я думаю, що дуже важливо, аби люди в Російській Федерації розуміли: це може бути нова Чечня", – зазначив прем'єр-міністр Борис Джонсон.
Надіслати зброю Україні планують і Естонія, Литва та Латвія. Це Javelin і зенітно-ракетні комплекси Stinger. Канада ще й готова поділитися даними розвідки і допоможе протистояти кібератакам. Виділить Києву 340 мільйонів доларів і три наступні роки тренуватиме українських військових.
"Пряма загроза російського вторгнення з метою встановлення контролю над Україною – це те, що стосується не тільки України, а й усіх, хто цінує демократію. Збройні сили Канади продовжать підтримувати Збройні сили України, щоби вона могла захистити свій суверенітет, безпеку та територіальну цілісність", – заявив прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо.
Долучитися до "української групи підтримки" вирішила і сусідка по Чорноморському регіону Туреччина. Хоче виступити посередницею у врегулюванні кризи між Україною та Росією.
"Сподіваюся, що Росія не здійснить збройний напад і не окупує Україну. Такий крок не буде мудрим вчинком ані для Росії, ані для регіону. Є потреба в діалозі. Ми хочемо миру в нашому регіоні, ми хочемо стабільності", – наголосив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
Чи не єдина країна НАТО, яка залишається осторонь українських проблем, – Німеччина. Минулого тижня глава військово-морських сил країни заявив, що Крим – це Росія і більше не повернеться до України. І хоча він і подав у відставку, осад залишився. Особливо на тлі того, що Берлін навідріз відмовляється надавати Києву зброю. Мовляв, не можуть постачати летальне озброєння для зон конфлікту. Натомість німці заявляють: підтримують державу інакше. Наприклад, планують передати польовий шпиталь. І лише після нищівної критики заходу Берлін виділив Україні кілька тисяч військових касок.
"5 тисяч шоломів – це важливо, і вони обов’язково знадобляться, проте нам насамперед потрібна захисна зброя. Якщо Путін знатиме, що наші союзники нас не підведуть, якщо він бачитиме, що в нас є тисячі протитанкових ракет, які зможуть протистояти танкам, то, думаю, ймовірність війни знизиться, а не зросте", – зазначив посол України в Німеччині Андрій Мельник.
"Німеччина відчуває провину за злочини нацизму під час Другої світової війни. Але цю провину вона чомусь покладає лише на Росію, забуваючи про Україну, Польщу, Білорусь. Плюс це економічна взаємозалежність від Росії. Тому що Німеччині вигідно мати величезний ринок для себе для того, щоби туди все продавати. І третє – це цілеспрямована робота російської еліти для корумпування правлячого класу Німеччини", – пояснив колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.
Тим часом ситуація довкола України стає дедалі напруженішою. На українських кордонах
зосереджено уже понад 130 тис. російських військових, а це на 20 тис. більше, ніж минулого місяця. Але Київ просить світ не панікувати. Тікати з України президент Володимир Зеленський нікому не радить, а міжнародних лідерів закликає не нагнітати.
"Журналісти, якщо вони хочуть знати, якою є ситуація, нехай вийдуть у Київ. У нас що, їздять танки по вулицях? Ні. Але відчуття зі ЗМІ, що в нас війна, у нас ходять війська по дорогах, у нас мобілізація, люди кудись їдуть. Це не так. Нам не потрібна ця паніка", – заявив Зеленський.
Паніки не треба, а санкції вже не завадять. Така позиція України. Світові ж лідери уже розробляють і готові запровадити суворі обмеження проти Кремля, якщо той вторгнеться до України. Насамперед ідеться про фінансові санкції, які можуть відключити Кремль від міжбанківської міжнародної системи SWIFT. Німеччина обіцяє припинити проєкт газогону "Північний потік-2". А Білий дім не виключає запровадження персональних санкцій проти самого чільника Кремля.
"Це обмежить пересування російського президента. Тобто він не зможе відвідувати міжнародні заходи. А це фактично може розірвати всі відносини з Вашингтоном чи будь-якою іншою країною, яка наклала б такі санкції проти Путіна", – пояснив керівник московського бюро Reuters Ендрю Осборн.
Тож питання повномасштабного вторгнення залишається відкритим. Чи наважиться Путін – ніхто не знає. Світові аналітики припускають, що нині кремлівським солдатам може зашкодити мороз, а ще – зимова Олімпіада в Пекіні. Нібито Путін не хоче завадити Сі Цзіньпіню та його змаганням.
Мирослава Танська, "Підсумки тижня"