Останній місяць зими триває. Зараз, звісно, не час оновлювати свій гардероб і навряд чи ви активно полюєте за зимовими речами. Та ще й коли ціни ростуть, як на дріжджах. Але одна новина цього тижня змусила нас говорити про те, що ми на себе одягаємо взимку.
Світовий бренд Dolce&Gabbana відмовляється від натурального хутра. Італійський модний дім вже цього року замість нього використовуватиме альтернативні матеріали. Торік "ні" вбивству тварин сказали й італійці. Там офіційно вже заборонено розводити звірів для отримання хутра по всій країні. Зоозахисники таким звісткам радіють, чого не скажеш про наших, бо в Україні жодної заборони немає. Збирали петиції, але далі підписів справа не пішла. То чому світ відмовляється від натурального, а ми не проти його одягнути – у сюжеті "Підсумків тижня".
Натуральне хутро всюди – на вулицях і в магазинах, причому асортимент чималий. Поціновувачі такого одягу акцентують на комфорті. Захисники ж тварин геть іншої думки.
"Хутро – це надзвичайний архаїзм. Абсолютно не актуальний матеріал. Абсолютно не модний", – зазначила співзасновниця громадської організації UAnimals Ольга Чевганюк.
Та українські стилісти, як з'ясувалося, нині навпаки – полюють на шуби. Переробляти старі шуби заходилися і українські модниці. Справжній бум на хутро останнім часом можна побачити і в соцмережах, особливо в TikTok. Так фани наслідують головну героїню фільму "Будинок Ґуччі" Патрицію Реджані, яку зіграла Леді Гага. У фільмі вона не раз з'являється в образах із хутром. При цьому бренд Gucci від нього відмовився ще 2018-го.
Будинки моди по всьому світу дедалі частіше заявляють про відмову від натурального хутра. Цього тижня це зробили в Dolce&Gabbana.
"Ми прагнемо більш стійкого майбутнього, в якому використання хутра тварин неможливе", – заявили в компанії.
Раніше від хутра також відмовилися і інші світові бренди. І, вочевидь, не просто так.
"Нічого, крім надзвичайної жорстокості, там немає", – пояснила Чевганюк.
Зоозахисники наполягають: Україна має нарешті відмовитися від виробництва, купівлі та продажу натурального хутра. Торік із такими гаслами активісти одночасно вийшли на марш за права тварин у 30 містах.
"Весь час тварина страждає. З моменту, як вона з'явилася на світ, її помістили у клітку, весь час вона відчуває оцей біль, вона живе у своїх фекаліях, вона погано харчується. Немає ніякого гуманного вбивства, звичайно ж", – уточнила Чевганюк.
Нині в Україні офіційно зареєстровано 37 хутрових ферм. Серед них 11 активних. "Підсумки тижня" вже про них розповідали, і не лише в контексті негуманного ставлення до тварин. На ферми скаржаться місцеві. Наприклад, у селі Ковалин поблизу Києва кілька років тому. Причина смороду – відходи хутроферми. Такі ж скарги лунали й від мешканців Шульгівки, що у Дніпропетровській області. Активісти переконують, що донині ситуація в регіонах не поліпшилася.
"Ми маємо також дослідження води біля цих хутрових ферм, і це вода, яку не можна пити, це є небезпечним для здоров'я людей", – додала Чевганюк.
Ще 2019-го петиція про заборону виробництва хутра в Україні набрала необхідну кількість підписів. Відповідний законопроєкт навіть винесли на голосування в парламент, але згодом завернули.
"Автор законопроєкту і так знає, що проєкт є недосконалим. Він може в будь-який час перепрацювати законопроєкт і подати його знову. Цього не було зроблено. На жаль, у Верховну Раду заходять так звані "хайпові законопроєкти" – законопроєкти, які подають, тільки щоби привернути увагу до тієї чи іншої проблеми, і потім пропіаритися на цій проблемі", – зазначив голова комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.
Тож поки цей законопроєкт припадав пилом, у парламенті зареєстрували геть інший. Він не забороняє виробництво хутра, а лише вводить додаткові вимоги до виробників. Та депутати забракували і його.
"Якщо він отримає схвальні відгуки від профільних міністерств і асоціацій та від профільного комітету, то, звісно, через деякий час буде припинена діяльність, а протягом цього часу до цієї діяльності будуть введені нові умови", – уточнив Бондаренко.
Тож поки що хутро в Україні виробляють та активно продають. Але активісти не втомлюються нагадувати про "неприємне". Створили сайт із продажу шуб, щоб показати, скільки насправді коштує одяг із вбитої тварини. В асортименті шуби ціною життя 45 вбитих норок, 150 шиншил, 20 рисей, 250 білок або 35 лисиць.
Та невже шубам із натурального хутра немає альтернативи? Гуманної і такої ж теплої. Звісно, є. Окрім пуховиків, скажімо, на синтепоні, це ще й так звані "еко-шуби" з "еко-хутра". І виробляють їх подекуди зі сміття, а точніше з перероблених ПЕТ-пляшок. Такі пляшки сортують за кольором, миють, пресують, ріжуть на дрібні шматочки і пропускають через паровий котел. У результаті утворюються гранули, з яких і роблять поліестер або штучну шерсть. Ціна такої шуби – у середньому 2-2,5 тис. грн. І побачити їх можна в асортименті величезної кількості всесвітньо відомих брендів. А от вже вітчизняні виробники підкинули ще одну альтернативу.
"Ми винайшли конопляне хутро. Це замінник тваринному й синтетичному хутру. Наше гасло: "Ми не вбиваємо, ми вирощуємо", – розповіла засновниця українського бренду конопляного текстилю Оксана Дево.
Конопляне хутро антиалергенне, а за властивостями й на вигляд дуже подібне до овчини. Витримує морози до -20 градусів.Тож альтернатива натуральному завжди знайдеться. А от відмовлятися від нього чи ні – кожен вирішує сам.
Юрій Пугач, Артур Волосов, Едвард Белінський, Юрій Усік, "Підсумки тижня"