"Відлуння Чорнобиля": коли зону відчуження можна буде заселити людьми

У деяких ділянках активність наразі така сама, як була і до аварії на ЧАЕС

Відлуння Чорнобиля. Серія друга

"5 канал" продовжує серію спецпроекту "Відлуння Чорнобиля". Це розповідь про науковців, які беруть проби для досліджень у найнебезпечніших місцях у зоні безумовного виселення. Сьогодні ми розповімо про те, наскільки небезпечна Чорнобильська зона відчуження зараз і коли туди зможуть повернутися люди.

Для того, аби перевірити, наскільки безпечне повітря у зоні відчуження, беруть пробу повітря. Таку пробу кладуть у спеціальний апарат, і за півтори години програма надає інформацію, чим і наскільки забруднене повітря.

У лабораторії досліджують повітря, ґрунти, воду, рослини та тварин. Тут з'ясовують, які ділянки зони безпечні, а які – ні, а також вивчають, як радіація впливає на живі організми. Проб беруть до 10 тисяч за рік із різних куточків зони відчуження. Кожна має свій паспорт із інформацією: де і коли зібрали матеріал для досліджень.

Чорнобиль лабораторія

Вартість деяких пристроїв у цій лабораторії – сотні тисяч євро. Є навіть особистий робот, який самостійно бере зразки та завантажує їх для дослідження. Більшість апаратів – закордонні подарунки, втім, є й апарати українського виробництва.

Геохімік Євген Техкаєв переконує: "Ця лабораторія оснащена найсучаснішою аналітичною апаратурою, і для молодої людини тут великі перспективи для наукових досліджень".

Чорнобиль лабораторія
/
Чорнобиль лабораторія
/
Чорнобиль лабораторія
/
Чорнобиль лабораторія
/

А от Леонід Богдан працює тут понад 30 років. Перші дослідження проводив одразу ж після аварії. Згадує, що тоді показники були вищими в рази. Найбільше постраждали військові й так звані "партизани", які працювали на найнебезпечніших ділянках, передусім, безпосередньо на енергоблоці. Тепер, запевняє, в зоні відчуження є багато цілком безпечних ділянок.

"Є ділянки, які можна було б взяти та заселити людьми. Там активність така ж була, як до аварії, так і після. Є, скажімо, ризики. Є ризик, що людина, коли приїде у зону, захоче звідти щось принести", – каже начальник відділу ДСП "Екоцентр" Леонід Богдан.

Чорнобиль лабораторія

Утім, деякі місцини досі забруднені настільки, що перебувати там можна лічені хвилини. Там жити небезпечно буде ще тисячі років. Однак, кажуть науковці, цей процес можна прискорити. Нині є низка розроблених методик, але вони тривалі і дорогі.

"Верхні шари можна буде зняти, зняти в місті Прип'ять та ще якось її відділити, зменшити зону, а іншу – почистити. Або, скажімо, інші методики є – засаджують деревами, потім зрізають, утилізують, захоронюють – це великий цикл. Питання в тому, наскільки в України вистачить грошей та терпіння", – пояснює Леонід Богдан.

Із зони відчуження, Євгенія Подобна та Анна Кудрявцева, 5 канал

Попри те, що ЧАЕС зупинили у 2000 році, на ній ще півстоліття працюватимуть люди. Один день з життя працівника станції та репортаж з центрального залу ядерного реактора – в наступній серії спецпроекту – вже завтра у "Часі новин".

Попередній матеріал
Відлуння Чорнобиля: Як поживає "столиця" зони відчуження через 31 рік після аварії
Наступний матеріал
"Відлуння Чорнобиля": центральна зала ядерного реактора на власні очі