"Я потрапив в шпиталь, в перший, потім в другий, потім в третій протягом трьох чи чотирьох місяців. І все – мене звільнили з армії. Викинули, як щеня непотрібне. Я не скажу, що я сильно засмутився. Але факт в тому, що було не приємно те, як все це відбувалось", – заявив Ананьєв.

"В нас нема системи звільнення… Приходить людина з війни, її кладуть в шпиталь, її там лікують, не виліковують, пишуть їй статтю і звільняють. А з травмами що робити? Що робити з тими проблемами, що є? Держава ніяк не вирішує це питання. Коли я звільнився, у мене не було освіти ніякої, спеціальності, а ліки мені потрібно було купувати. Я на місяць витрачав близько двох-трьох тисяч гривень на ліки", – наголосив він.

Також Валерій прокоментував випадок, коли він плюнув в обличчя кремлівському пропагандисту Артему Шейніну в італійській Вероні.

"Переді мною знаходився ворог – я це розумію інстинктивно. Ці емоції, вони з мене вилазять. Я перед ним стояв – мені хотілось його вбити. А я не можу. У мене почала трястися нога. Думаю – не дай Бог впаду, оце буде заголовок для російських новин: "Каратель підійшов до російського журналіста і знепритомнів". Все, що я міг зробити, вибачте – плюнути йому в морду один раз, другий раз і, здається, третій раз", – розповів Ананьєв.