Вбивство журналіста Павла Шеремета готували спецслужби Білорусі на замовлення Лукашенка. Це випливає з аудіозаписів, оприлюднених білоруською опозицією. У діалогах від 2012 року співрозмовники, серед яких, імовірно, колишній очільник КДБ Білорусі Вадим Зайцев, таємні служби обговорюють наказ тодішнього президента Олександра Лукашенка підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета. Ці повідомлення запустили шквал коментарів у соцмережах: чимало дописів на підтримку Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко і Яни Дугарь, яким закидають вбивство журналіста. Тут таки звучать вимоги зняти з них підозри. Чи це можливо, дізнавалася кореспондентка "5 каналу" Ірина Саєвич.
"2016-го саме на цьому місці вибухнула автівка журналіста Павла Шеремета. Про трагедію тут майже нічого не нагадує. І лише зараз, через чотири роки після вбивства журналіста, з’явилася інформація про ймовірних замовників злочину", – розповідає кореспондентка Ірина Саєвич.
Опозиційна організація "Білоруський народний трибунал" опублікувала аудіозаписи, на яких, імовірно, ексглава Комітету держбезпеки Білорусі Вадим Зайцев та двоє співробітників спецпідрозділу КДБ "Альфа" обговорюють убивство журналіста.
"Ось по Шеремету потрібно спрацювати, який за*бал бл*дь. Зробимо закладку якусь і так далі, щоб цього щура, бл*дь, зовсім, бл*дь, ані рук, ані ніг не зберуть. Все щоб було як натуральним чином. Президент чекає цих операцій", – сказано в розмові.
Опублікували навіть документи і світлини, які свідчать, що за Шереметом стежили.
"Та інформація, яка була опублікована в рапорті про стеження, вона відповідає дійсності. Це реальний рапорт, а не сфальсифікований документ, або сфальсифікований дуже ретельно", – заявляє Севгіль Мусаєва, головна редакторка інтернет-видання "Українська правда".
Про те, що помічає стеження, журналіст і сам говорив колегам з "Української правди" і за рік, і за декілька тижнів до трагедії – пригадує головна редакторка видання. Деякі факти того періоду, які здавалися випадковими, нині для колег набули нового значення.
"Павло у 2016 році вперше за багато років поїхав до Білорусі і був у Мінську десь за місяць, за півтора місяця до загибелі. Зараз на цей збіг обставин ти вже трішки по-іншому дивишся", – повідомила Севгіль Мусаєва, головна редакторка видання "Українська правда".
"Те, що Шеремета Лукашенко сприймав як особистого ворога – це без сумніву", – говорить Ігар Тишкевіч, білорус, експерт Українського інституту майбутнього.
Білорус за походженням, Шеремет був змушений емігрувати зі своєї країни. На батьківщині журналіста запроторювали за ґрати й навіть позбавили громадянства.
"Після того як Шеремет зняв історію з білорусько-литовського кордону, він потрапив до в'язниці. Ну там було формально лише за це, а реально за критику Лукашенка. Після цього зник, був забитий відеооператор Шеремета у Мінську", – додає Тишкевіч.
Шеремет критикував режим Лукашенка і в 2012-му – у період кризи в Білорусі. Саме тоді й були записані розмови високопосадовців спецслужб, каже Ігор Макар. Чоловік – у минулому заступник командира спецпідрозділу "Алмаз", нині – політичний біженець. Саме він отримав записи 8 років тому від свого джерела з комітету держбезпеки.
"На той час ситуація була така, що зробити щось мені одному було неможливо. І я зрозумів, що саме зараз, як ніколи, потрібна і важлива моя підтримка, щоб Білорусь була незалежною і вільною, і щоб люди нарешті скинули з плечей це безкінечне приниження", – каже Ігор Макар, представник організації "Білоруський народний трибунал".
За словами Ігоря Макара, до нього звернулися українські правоохоронці. Він погодився на співпрацю. В МВС натомість повідомляли, що отримали дані про можливих замовників вбивства ще торік у грудні. Чому досі мовчали — невідомо. Та відомо, що не планують знімати обвинувачення з музиканта Андрія Антоненка, волонтерки Юлії Кузьменко й військовослужбовиці Яни Дугарь. Саме їм закидають вбивство Шеремета. Раніше мотивом підозрюваних називали дестабілізацію ситуації в країні.
"Ця інформація підтверджує основну версію слідства, що наші обвинувачені діяли несамостійно, а виконували певний злочинний задум певних невстановлених осіб", – повідомив Артем Шевченко, речник МВС у коментарі "BBC News Україна".
Та захисник Андрія Антоненка переконаний: звинуватити підозрюваних у співпраці з білоруськими спецслужбами точно не вийде.
"Пана Антоненка і прослуховували, і за ним встановлювали візуальне спостереження, тобто слідкування, і звісно, брали роздруківки із його дзвінків – і з вхідних, і з вихідних. Так само і по двох інших обвинувачених дівчатах. Тобто наразі ми впевнені на 200 тисяч відсотків, що ніякого сліду і зв'язку з білоруськими спецслужбами в пана Антоненка немає", – наголосив Станіслав Кулик, захисник Андрія Антоненка.
Як записи вплинуть на розслідування – робити прогнози зарано, адже в білоруському народному трибуналі анонсують нові свідчення.
"Те, що цей запис справжній докаже людина – колишній співробітник комітету держбезпеки, який з моєю допомогою зміг виїхати в одну з країн Євросоюзу. Ми будемо робити деякі заяви, про які я поки повідомити не можу, щоб вони не були зірвані, і сподіваюся, що ми доб'ємося розгляду цієї справи в Гаазькому суді", – зазначив Ігор Макар, представник організації "Білоруський народний трибунал".
Ірина Саєвич, Марія Писаренко, Павло Тихоненко, "5 канал"
