Сестри Трубіцини вже кілька днів як разом. Старша Катерина повернула їх із росії. Дівчата обживаються на новому місці, допомагають по господарству.
У ворожій країні 15-річна Анастасія та 13-річна Вероніка прожили майже рік. Мама їх вивезла туди з окупованої Луганщини, рятуючись від обстрілів, навесні торік.
"У нас був вибух у будинку по сусідству, загинуло 11 людей. Серед померлих було багато дітей маленьких, був мій брат старший – йому 17 років було. У нас дуже істерика почалася, дуже страшно було. Нас почали обстрілювати сильно", – пригадує Анастасія.
У рязані, куди евакуювалися, живуть рідні дядько та тітка дівчат. Матір важко хворіла і в грудні померла від інсульту. Того ж дня сестри опинилися у дитбудинку.
"Ми поїхали, її похоронили і приїхали. Нас – до дитбудинку і ми там були. Це було страшно. Ми самі, в чужій країні, нікого немає. Якщо подивитись, тітка і дідько – то вони не приходили, вони навіть не дзвонили", – жаліється Вероніка.
На росії дівчата продовжували навчання. Молодша – у школі, старша – в училищі. Що вони там небажані гості – дали відчути навіть однолітки.
"Поки ніхто не знав, що я з України – все добре було. Коли взнали, що я з України – це було пекло. Я не хотіла ходити в училище. Мене ображали. Я кілька днів відходила і мені вистачило. Там злі діти, дуже злі", – запевняє дівчинка.
Старша сестра дівчат – 26-річна Катерина – на початку повномасштабного вторгнення з-під Лисичанська евакуювалася на Волинь разом із чоловіком та двома дітьми. В одному з поліських сіл їм надали житло. Вже на другий день після смерті матері Катерина взялася за повернення дівчат до України. Громада допомогла швидко оформити опікунство над сестрами. За півтора місяця їх повернули додому.
"У всіх були сумніви, що дуже складно повернути дітей з росії, а тут – так швидко. Могли бути віддані в якусь сім'ю в росії. Тому ми спрацювали оперативно, жінка нам надала всі необхідні документи", – розповіла керівниця у справах дітей колківської селищної ради Оксана Пархомова.
"Мені вже легше буде. Тому що вони зараз зі мною, я бачу, що вони роблять, як вони поводяться і мені не треба переживати за них. Я знаю, як погано в інтернаті, в дитбудинку", – каже старша сестра Катерина Трубіцина.
Дівчата розповідають: ніколи не забудуть моменту, коли знову ступили на рідну землю.
"Я видохнула, це так класно! Побачити рідну країну і там були рідні воєнні. Коли побачила його, це так класно. Вони всі класні, всі добрі", – переконує Вероніка.
Дівчата мріють зустрітися ще зі своїми двома рідними сестрами. Одна з них евакуювалася до Рівного, друга – залишається на окупованій території. Але чи колись зможуть повернутися на рідну Луганщину, не впевнені – в будинках, де вони жили, оселилися окупанти.
Оксана Ткачук, Волинська область, "5 канал"
Читайте також: 16 дітей вдалося повернути від окупантів: батьки з Херсона відправили їх на відпочинок у Крим
Як повідомляв 5.UA, раніше уповноважена президента України з прав дітей Дар'я Герасимчук повідомила, що рф незаконно депортувала на тимчасово окуповані території України чи у рф понад 180 тисяч дітей, зокрема, близько двох тисяч дітей-сиріт. Частину дітей відправили до росії.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Вгатили цинічно, поки всі спали: наслідки нічного ракетного удару окупантів по житловому будинку на Одещині
