Діагноз 18-річній студентці з Маріуполя лікарі поставили не одразу. Лабораторні аналізи підтвердили африканський вірус лише за чотири місяці після початку хвороби.
Георгій Гусаков, головний державний лікар Маріуполя: "Длительное время ей диагноз не устанавливался. Она обращалась по поводу лихорадочного состояния, других симптомов. Начиная с июля месяца ее лечили и амбулаторно и в стационарах. Она сегодня жива, здорова, учится в университете".
Дівчина відмовляється від інтерв’ю, і запевняє – почувається добре.
Телефоном – дівчина: "Хорошо в принципе, я не жалуюсь. Нормальное состояние сейчас".
Симптоми західно-нільської лихоманки легко переплутати з грипом - кажуть лікарі. Насторожити мають перепади температури тіла. Хвороба небезпечна тим, що може призвести до менінгіту або енцефаліту. Кожен десятий випадок зараження - смертельний. У зоні особливого ризику - літні люди та з ослабленим імунітетом.
Переносить смертельну хворобу – звичайний комар. До нього вірус потрапляє від птахів-мігрантів.
Світлана Шовковенко, ентомолог: "Комары рода Кулекс Молескус – это подвальный комар. Они могут выплаживаться в загрязненных водоемах и именно подвалах, залитыми хозбытовыми отходами. Без солнечного света они прекрасно размножаются и потом круглый год могут беспокоить жителей данного дома".
Під час першого огляду підвалів санепідеміологи звертають увагу на вологість – це ідеальний клімат для розмноження комарів. Із півтори тисячі перевірених підвальних приміщень - десять відсотків не відповідають нормам.
Мешканка Маріуполя: "Как только ночь, да и днем под телевизором бьешь по морде. Жужжит прямо, жужжит".
На боротьбу з переносниками західно-нільської лихоманки наступного року Маріуполь планує виділити майже 300 тисяч гривень. Санітарній обробці підлягатимуть як підвальні приміщення так і водоймища, на яких мешкають комахи.
Юлія Божко, Євген Гончаренко, Маріуполь, Донеччина, "5 канал".