Літургія у Свято-Володимирському Соборі Херсонеса і  хресна хода до Графської пристані. Саме звідси 90 років тому відійшов останній пароплав з російськими емігрантами, які не уявляли свого життя в новій більшовицькій Росії. Усі сподівались на швидке повернення, але більшості так і не судилося знову побачити Батьківщину.

Саме севастопольська бухта була найяскравішим спогадом родини грузинських князів Чавчавадзе. Їхній пращур, який нині мешкає у Москві, каже, виріс на розповідях діда про те, як той, полковник-кавалерист,  вимушений був бігти з країни.

Вихід російських білогвардійців відбувся у листопаді 1920 року. Рештки розбитої Білої армії на чолі із Петром Врангелем, а також козаки та цивільні, боячись розправи червоноармійців, залишали Крим. Евакуація тривала кілька діб. Задіяли усі підпорядковані Врангелю судна, а також іноземні кораблі. Загалом, понад 130 суден вивезли майже 150 тисяч біженців.

Пристанищем біглим білогвардійцям стали околиці Стамбула, острів Лемнос на Півночі Егейського моря. Більшість осіли в Бізерті – приморському місті Тунісу. Тих, хто не залишив Росії, згодом звинуватили у співпраці із білими - декого вислали у табори, решту - розстріляли. Жалобні заходи у Севастополі  триватимуть до вівторка.

Юлія Крючкова, Ігор Романенков, Крим, Севастополь, 5 канал