Ведуть відлік за різними календарями, але цьогоріч дата Великодня – спільна. Воскресіння Христове усі християнські конфесії нині святкують в один день. Які традиції у православних та католиків – дізнавалися наші журналісти.
Привітання лунають звідусіль. Християни свято Великодня відзначають на честь воскресіння Ісуса Христа за три дні після розп'яття.
Біля Свято-Михайлівського монастиря від самого ранку людно. У кошиках вірян – найрізноманітніші паски. І в кожній родині є свої традиції, яких дотримуються цього святкового дня:
– Береться миска. Туди кладуться гроші, кладуться червоні крашанки і водичкою з крашанками треба вмитися. Це ще було від моєї бабусі. Улюблена традиція – це битися крашанками.
– Печемо пасочки в суботу обов'язково, крашанки робимо, не вечеряємо, чекаємо ранку.
– Завжди до війни я на службу ходив, на всеношну. А це ж комендантська година, а так завжди ми ходили.
Цієї ночі віряни молилися за Україну, перемогу на наших захисників.
"Молилися за те, щоби єдності, яка так рятувала Україну на перших порах, ніхто не заважав і нічого не заважало. Молилися, щоби нарешті Господь послав нам мир і зберіг Україну, Богом бережену країну нашу, і військо, і народ. Ми дуже сподіваємося, що Господь почує наші молитви разом з сотнями людей, які сьогодні разом із нами були на всемирній", – заявив п’ятий президент Петро Порошенко.
Після церковної служби священики рясно окропляють вірян та їхні кошики освяченою водою. Окрім класичного набору з пасок та яєць, українці приносять також сіль, ковбасу та м'ясо. Турбуються і про домашніх улюбленців
Щороку господині вигадують цікаві прикраси для своїх великодніх виробів. Хтось прикрашає глазур'ю, хтось додає фігурки з тіста, у когось шоколад, цукати або ж сухофрукти:
– Вона без глазурі, але тут дуже багато сухофруктів.
– Зазвичай це глазур звичайно, родзинки, буває з цукатами.
Тато Катерини був членом української діаспори за кордоном. Попри те, що жінка зростала не в Україні, каже, що самого дитинства її вчили берегти наші традиції:
"Ми ходили в недільну школу, завжди підтримували українські традиції. Завжди традиція Різдва, Великодня була. Це завжди якесь таке сімейне поєднання з рідними. Розписували теж писачком яєчка, вчили історію України".
Біля Патріаршого собору Української греко-католицької церкви панувала справжня великодня атмосфера. Багато хто прийшов із дітьми та, звичайно, з великодніми кошиками:
– У нас сьогодні пасочка… і чоловік замовив хлібець, щоб поснідати зранку, сирок і сіль.
– Мʼяско, ковбаска, зелень.
– У нас пасочки в основному.
Великдень – одне з найбільших свят у християнському календарі, нарівні з Різдвом. Ісус Христос воскрес на третій день після розп’яття, дарувавши людям надію на вічне життя.
"Насправді ми розуміємо, що цей день, ми його називаємо Великоднем, тобто великим днем. Великим днем тому, що це є день великої перемоги, яку тільки можна собі уявити. Це перемога життя над смертю. Це перемога, яку дарує нам Ісус Христос. Перетерпівши на хресті смерть, будучи покладеним до гробу, на третій день він воскрес. І своєю смертю він дарує кожному з нас вхід до вічного життя", – сказав священник Патріаршого собору Української греко-католицької церкви Андрій Нагірняк.
Католицька пасхальна служба називається Вігілія – вона починається ввечері у суботу і переходить у ніч. Це символізує перехід від смерті до воскресіння.
"Головний посил на це свято пережити як слід великий піст, не як дієту, не як урізноманітнення часу. І тому власне ця великодня сповідь, великоднє святе причастя, яке приймається, воно завжди є певною позначкою нового ступеня, нової сходинки, на яку входить людина", – зауважив ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви єпископ Віталій Кривицький.
Під час служби освячують вогонь і запалюють Пасхал – велику свічку, що є символом воскреслого Христа. Цьому передувала хресна хода, під час якої священнослужителі проходили поміж вірянами, проголошуючи радість Воскресіння.
– Це сімейне коло, це той час, коли родина збирається разом. Я ну дуже люблю це свято.
– Для мене це свято над святих.
– Це родинна традиція, коли всі збираємось, коли всі разом. Ділимось паскою і дуже тішимося
У соборі панує урочиста атмосфера. Лунає спів українською та латинською, звучить орган. Віряни разом виголошують "Алілуя" – звістку про Воскресіння Христа.
Від світанку божественна літургія тривала й у Львові. До церкви віряни йшли цілими родинами. Кажуть, для них це свято особливе, бо несе надію на перемогу.
– Для мене, це свято – це є щастя і свято любові. Воно полягає в тому, аби надавати радість іншим. Цього року, як завжди, напевно, в колі родини, в колі багато хто з нас воює, але це не змінює того, що треба ділитися любов'ю і надавати щастя кожному.
На Полтавщині в одній із громад усі храми належали до російської православної церкви. Тож під час Великої війни віряни з нуля створювали парафії української церкви. У Карлівці, церкву відкрили в старій будівлі колишньої вечірньої школи, а в селі Попівка неподалік – у тимчасовій споруді. Отець Дмитро поки що тут єдиний священик на 20 тисяч жителів:
"Кількість не визначає істину. Може буть і три чоловіки, але вони будуть істино хороші, православні українці, українські люди, які підтримують українську церкву".
У Івано-франківську щороку після освячення кошиків влаштовують традиційні гаївки, від початку повномасштабного – заходи сталим благодійними. Цьогоріч із безпеових міркувань масові святкування не проводили. Утім містяни тішаться можливості провести час із родиною:
"Кожного року ми молимося і дякуємо Богу за те, що оберігає нас, і за те, що наша родина має можливість святкувати це величне свято. Втішаємося і дякуємо нашим воєнним, які зараз нас захищають і бережуть, а ще більше тішимося що вони сьогодні мають можливість побути з сім'єю тут", – зауважила місцева жителька.
Фесік, Чала, Підпала, Тищенко, Іванченков, Пона, Ярмоловська, Віталія Когуч, "5 канал".
Нагадаємо, путін оголосив про "великоднє перемир'я": в ЦПД прокоментували.
Дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.