Минулого тижня української пісні в радіо ефірі стало відчутно більше. Це добре. Реалізувати було доволі складно.

На черзі – кількість російської мови в телеефірі. Телевиробник звик працювати не для України, а на ринок СНД. Про розуміння, що телебачення має ще й виховну роль – мова не йде. Just business. Культ "и так поймут" паразитує потужно в продакшенах. У виробника телепродукту немає розуміння, що зросійщення – це така ж сама війна, як і на сході, тільки замість куль – слова.

Цікаво, що Російська імперія в усіх реінкарнаціях поважала силу мови і витягаючи до Москви і Петербурга українську інтелігенцію, в першу чергу її русифікувала. Тож нинішня дискусія про відсоток і місце російської в телеефірі це – не примха, не помста. Це захист своєї ідентичності.

Докладніше дивіться у сюжеті "Час. Підсумки тижня":

Нагадаємо, закон про квоти на українську пісню набуде чинності на початку листопада.