Український закон про державну мову набув чинності
Український закон про державну мову набув чинності 5 канал

Українська замість окупантської: як російське вторгнення вплинуло на мову спілкування громадян

Читайте по-русски
Пісень рідною мовою ще ніколи так багато не слухали

Українська замість окупантської. Соціологи спостерігають, що широкомасштабна війна росії проти України підштовхнула українців більше розмовляти державною мовою. І якщо на початку вторгнення за допомогою слова "паляниця" визначали рашистів, то нині українська ще дужче витісняє російську з усіх сфер життя. Звісно, це неабияк дратує кремлівських пропагандистів. Тому їм доводиться поширювати фейкові наративи і вигадувати байки про злих неонацистів.

"Звичайно, з 24 лютого кардинальна, історична, тектонічна трансформація у масовій свідомості громадян України надзвичайно вплинула на те й утвердила українську мову як державну", – переконує уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

З початком повномасштабного вторгнення росіян у нашу країну запит на українську мову зріс, а російська дедалі частіше сприймається вороже. Про таке заявили у фонді "Демократичні ініціативи" після проведення соцопитування. Наголошують: нині захист державної мови – це важливий фактор безпеки держави.

"Саме наша мова та любов до вільнодумства були чинниками ідентичності і причиною того, що, попри 300 років намагань, російська імперія так і не змогла остаточно зламати та асимілювати українців", – пояснює аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов.

Попри сусіда, який усіляко намагається нав'язати своє, українці постійно доводять, що і самі знають, як їм вчиняти краще. Втім керманичі пропагандистської машини рашистів, схоже, ніяк не можуть намацати гальма. Тож заливають у вуха росіян дедалі новіші антиукраїнські наративи, каже голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лігачова.

"Один із головних наративів – це те, що у Києві і в Україні неонацистський режим. Нацистський, неонацистський. А останнє, що пролунало з вуст російських можновладців, вони просувають, що Україна – це країна, яка не відбулася", – зауважила голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лігачова.

І ці тези підкріплюють тим, що незалежну Україну буцімто створив Ленін, а переважна більшість українців розмовляє російською. При цьому україномовна меншість – начебто ще й усіляко утискає "русскоговорящіх". Однак ці закиди спростовує соцдослідження фонду "Демократичні ініціативи". У травні вони опитали 1000 респондентів із семи західних та чотирьох центральних областей України. Для порівняння використані дані опитувань за лютий та грудень 21 року та лютий 22 у тих самих регіонах.

І результати демонструють, що, на думку більшості громадян, в Україні не порушують прав ані тих, хто розмовляє українською, ані тих, хто – російською. У безпеці почуваються і ті, хто говорить мовами нацменшин. І лише майже 10-12% респондентів вважають, що права "російськомовних" чи права нацменшин порушують. Тож це дослідження доводить, що порушення мовних прав меншин, яке роздмухує російська пропаганда, є штучним. А на додачу ще й недолугим.

"Те, яким чином пояснювали агресію про денацифікацію. "Необходімость денацифікації України" – те, що росіяни навіть не розуміють, що це таке", – каже Лігачова.

А ще у респондентів запитали, чи підтримують вони обов'язкове використання української у сфері обслуговування. І 85% – за. Проти – лише близько 8%, ще 7% не визначилися. І підтримка такої держполітики зросла. Торік 72% жителів цих самих регіонів підтримували нову норму "мовного закону", а противників було майже 20%. Та й представники сфери обслуговування до цієї норми вже звикли.

"І суб'єкти господарювання і громадяни України почали інакше ставитися до опанування української мови. Якщо раніше ми мали статистику величезної кількості порушень, то сьогодні ця динаміка значно вдосконалилась і полегшилась", – наголошує Тарас Кремінь.

Поцікавилися також і ставленням щодо двомовності. І близько 18% українців у центрі та на заході країни могли б підтримати таке рішення. Однак більшість – 62% – розуміє, що схожі заходи, зокрема і через російське вторгнення, становитимуть небезпеку для держави, а тому не підтримують цієї ідеї. І громадські діячі вбачають у цьому лише позитив.

"Це відмежування від усього російського призводить до того, що оце цю нішу, яка спорожніла від наявності оцього російського продукту інформаційного, є глибока потреба чимось заповнювати. І, слава Богу, вона заповнюється якраз українським контентом", – радіє учасник Мовного майдану (2012), голова Українського інституту нацпам'яті (2014-2019) Володимир В'ятрович.

Та й запит українців на українське неабияк зріс. Пісень рідною мовою ще ніколи так багато не слухали.

"Наш інтернет-стрім "Хіт-FM" "Українські хіти" зараз додав 139%. Радіо "Рокс" "Український рок" – 137%. І Kiss-FM "Українські хіти" – 156%. Тобто це цифри, яких ми не бачили ніколи", – розповіла маркетинг-директорка радіогрупи "ТАВР Медіа" Оксана Шавель.

Маркетинг-директорка одного з найбільших радіохолдингів України каже, що, аби задовольнити потреби слухача в українській музиці, навіть створили нову радіостанцію. Колись частоти "Русского радіо Україна" тепер належать "Радіо Байрактар".

"Це переможні пісні. Це пісні на військову тематику, це українські патріотичні пісні. Це музика української перемоги", – наголошує Оксана Шавель.

І перемога ця стає ближчою з кожним днем.

Юрій Пугач та Олексій Іванченков, "5 канал"

"Мова – це наша безпека": під Радою влаштували мирну акцію на підтримку закону

Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову

Друзі! Ми сьогодні боремося за нашу свободу, незалежність, за право бути вільною людиною на своїй землі.

Нас захищають справжні Супергерої: ЗСУ, Нацгвардія, Тероборона, МВС, усі небайдужі Громадяни, які об'єдналися заради захисту Батьківщини.

Ми маємо безпрецедентну підтримку міжнародних партнерів. Увесь світ підтримує Україну.

Зберігаємо спокій, підтримуємо одне одного, читаємо тільки перевірені новини та допомагаємо армії.

ЄДИНІ ОФІЦІЙНІ РЕКВІЗИТИ НБУ ДЛЯ ЗБОРУ КОШТІВ НА ПОТРЕБИ АРМІЇ

ПЕРЕРАХУЙТЕ "КОВІДНІ" ГРОШІ З Є-ПІДТРИМКИ НА АРМІЮ

ВІДПРАВТЕ ДРУЗЯМ ЗА КОРДОН ПОСИЛАННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ: 

Разом до перемоги над російськими окупантами!

Слава Україні! Героям Слава!

Попередній матеріал
HIMARS їде в Україну: як ці ракетні артсистеми можуть вплинути на хід війни
Наступний матеріал
"Ми зробимо все можливе": які шанси на перемогу збірної України з футболу в битві з Уельсом
Loading...
"24 лютого зрозуміла, що так далі продовжуватись не може": українська стає все більш популярною – сюжет

"24 лютого зрозуміла, що так далі продовжуватись не може": українська стає все більш популярною – сюжет

Після нападу рф третина російськомовних українців вирішила перейти на українську – опитування

Після нападу рф третина російськомовних українців вирішила перейти на українську – опитування

Відомі українці відмовляються від російської мови: "Це не челендж – це рішення"

Відомі українці відмовляються від російської мови: "Це не челендж – це рішення"

В Україні відзначають Міжнародний день рідної мови – які заходи заплановані

В Україні відзначають Міжнародний день рідної мови – які заходи заплановані

"Хай живе Україна": маршалок сенату Польщі у ВР підтримав Україну та заговорив українською – відео

"Хай живе Україна": маршалок сенату Польщі у ВР підтримав Україну та заговорив українською – відео

Олімпіада-2022: фігурист із Києва змусив російських кореспондентів спілкуватись українською мовою

Олімпіада-2022: фігурист із Києва змусив російських кореспондентів спілкуватись українською мовою