У Києві в Михайлівському золотоверхому монастирі попрощалися з військовослужбовцем Сил спеціальних операцій Горбатенком Олександром на позивний "Шериф". Він боронив Україну в найзапекліших боях. До храму на богослужіння прийшли сотні людей, зокрема, рідні, бойові побратими та друзі. Як провели героя в останню путь, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Діани Шликової у випуску новин.
Олександр Горбатенко – доброволець, який з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України. Свій шлях на фронті розпочав як водій групи операторів БПЛА, але швидко опанував новий фах і став оператором FPV-дронів. Йому довелося побувати на найгарячіших ділянках фронту, зокрема в Бахмуті. На одному з напрямків "Шериф" був тяжко поранений, після чого 20 днів медики боролися за його життя, але врятувати не змогли.
"Олександр – військовослужбовець Сил спеціальних операцій. І один з найкращих. Його основна мрія була, щоб Україна була вільна і незалежна. Він дуже довго боровся за своє життя, але певно далі боротися не зміг. І тепер буде вже з нашим небесним воїнством захищати тих хлопців, які борються за Україну далі", – сказала військовослужбовиця Юля.
До початку військової служби Олександр працював інженером-технологом із виробництва сирів на Лубенському молокозаводі, згодом переїхав до Києва, де змінив декілька професій. Однією з них була служба охорони, де його прозвали "Шерифом". Це і стало його позивним.
"Він доброволець. Із перших місяців разом. Завжди щирий, завжди готовий допомогти і готовий на самопожертву. Ми цивільні люди, які прийшли коли почалася Велика війна. Робили все, починаючи від завантаження фури, закінчуючи бойовими завданнями. Ми повинні виграти цю війну, щоби більше це не відбувалося ніколи", – наголосив побратим Олег.
Артем знайомий з Олександром майже все життя. Каже, "Шериф" був завжди тим побратимом, на якого можна покластися.
"Я кум, із 40 років 35 ми були разом. Він мій названий брат. Осінню 22-го року Олександр самостійно призвався до лав Збройних сил України. Дуже любив свою дружину, своїх батьків, Батьківщину. Жодного разу не задавався питанням – а чому я, а нехай інші ідуть воюють. Герої, на жаль, помирають, і сьогоднішній день цьому приклад, Україна багато втратила. На жаль, ворожий підрив забрав його сьогодні у нас, дуже шкода і ми дуже сумуємо за ним", – сказав родич загиблого Артем.
Діана Шликова, Олексій Іванченков, "5 канал".
Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
