Двадцять три хвилини на другу ночі. Рівно у цей час 1986-го на Чорнобильській АЕС спрацювала аварійна сигналізація. Чверть століття потому у ту саму мить в пам`ять про загиблих б`ють у дзвін.
Двадцять п`ять ударів - двадцять п`ять років після катастрофи. Та в пам`яті тих, хто пережив ту трагедію, спогади все ще живуть.
Галина Зубцова, ліквідатор: "Наш дом был прямо напротив станции, и прямо видно было из окна, как эти рыбаки, быстро уезжают скорые без сигналов, видели, как тушили реактор... Как-будто это вчера".
З квітами та запаленими свічками колишні працівники ЧАЕС збираються довкола кургану. На ньому надгробні плити. Рік смерті один - 1986-ий. Імена на табличках для Сергія Могильчука - не чужі. Всіх цих людей він знав особисто. Із старшим електромонтером Анатолієм Барановим колись навіть ділив оселю.
Сергій Могильчук, ліквідатор: "Молодой парень, недавно женился, имел двое детей. Во время взрыва он принял на себя самый большой удар. Пришлось ему стравить водород с работающих генераторов. чтобы не дай Бог не было еще взрыва. Вообще, эта операция занимала почти четыре часа. Ему удалось это за 2 часа".
Василь Черванинський, ліквідатор: "Дозиметров не было у них. Они без контроля облучились, не знали, где стать, где безопасное место. Не выбирали".
Анатолій Баранов помер від променевої хвороби у перші місяці після вибуху - так само, як іще зо три десятки перших ліквідаторів аварії. Їх - кожного окремо - згадують під час поминального молебню. Править службу Патріарх Кирило. Для цього він спеціально прибув в Україну.
Кирило, патріарх РПЦ: "Мир не знал катастрофы, совершившейся в мирное время, которая могла бы сравниться с тем, что произошло в Чернобыле. Ученые говорят, что урон, приченненный людям, равен урону, который могли бы нанести 500 бомб, сброшенных на Хиросиму".
У пам`ять про загиблих героїв Чорнобилю у Храмі входу Господня в Єрусалим cвященослужителі та перші особи держави запалили свічку. Свої десятки свічок у підніжжя кургану залишили і самі ліквідатори. По закінченню молебню вони ще довго не хотіли розходитися по домівках. Кортіло поділитись радістю, що прожили ще один рік. І пом`янути тих, хто пішов так рано.
Ганна Черванинська, ліквідатор: "Мы молимся, чтобы такое никогда не повторилось, чтобы нашим детям не пришлось пережить такое".
Марія Коренюк, Влад Каретник, 5 канал.