Лариса Урванцева, старший науковий співробітник Горлівського музею історіі: "Вот еще одно украшение. За него страшно взяться. Это бумажная конфета".

На музейній ялинці майже сотня прикрас - довоєннного та післявоєнного періоду. Найстаріші серед них - годинники. Вони зроблені зі звичайної пудрениці.

Лариса Урванцева, старший науковий співробітник Горлівського музею історіі: "Сами понимаете, период после великой отечественной войны. Украшать елку было достаточно сложно. И вот Трестмослполиграф выпускал, скорее всего заготовки, из которых люди делали самостоятельно часы. Вот как эти- сделанные на картонной коробке из-под пудры".

Як і більшість іграшок сорокових-шістдесятих років, зроблені самотужки - для цього використовували найпростіші матеріали - папір, картон, дроти та вату. А  найпопулярнішою прикрасою зеленого дерева було ось це немовля.

Лариса Урванцева, старший науковий співробітник Горлівського музею історіі: "Лица этих младенцев выполнены из смеси древесно-стружечной смеси, клеевой. Такие игрушки делались в 50-60 годы. Прообразом их были ангелочки. А в советском союзе они трансформировались в таких вот младенцев".

Щороку музейну колекцію поповнюють мешканці Горлівки. І нині експозиція збагатилася кількома десятками раритетних іграшок.

Марія Олійник, учениця 8 класу: "У многих еще остались игрушки от бабушек и дедушек. Они были довольно-таки не против отдать их".

Євген Бойко, учень 8 класу: "Когда еще дедушка был мой жив, он оставил игрушки. Раньше игрушки были более покачественнее, сейчас их делают из дешевых материалов".

А ще музейники хизуються своєю колекцією дідів морозів та снігурок. Серед старожилів -  шістдесятирічний новорічний дудусь.

Лариса Урванцева, старший науковий співробітник Горлівського музею історіі: "Он сделан из папье-маше и вид его достаточно необычный. Всегда деда мороза изображают с мешком, а здесь Дед Мороз держит подарки в руках, в том числе и елочку, а в ногах примостился зайчик".

Юлія Божко, Євген Гончаренко, Горлівка, Донеччина, "5 канал".