Аделаїда Яківна та Михайло Трохимович живуть поблизу Монастирського острова, де стоїть пам’ятник Тарасу Шевченку. Краєвид реконструкції - у них перед очима повсякчас.
Аделаїда Яківна мешканка Дніпропетровська: "Шо реконструкция? Сняли голову уже сколько, и ничего не делают, ну неужели это так сложно сделать это?"
Як з`ясувалося, непросто. Восьмиметрова постать Шевченка стоїть на постаменті вже 52 роки. Три роки тому на нозі Кобзаря з’явилася тріщина. Статую та постамент вирішили відремонтувати. Однак документів про проектну вагу чи схему пам`ятника - в архівах не знайшли. Міська влада ухвалила – зняти голову монумента, щоб зазирнути йому в середину.
Вікторія Лукашова голова Жовтневої райради Дніпропетровська: "Этот памятник до пояса залит бетонном, заглянули в него специалисты, этот памятник превратился в более тяжелую структуру, чем заранее предполагалось".
Фахівці підрахували – масивна чавунна статуя до половини залита бетоном і важить більш як 55 тонн. Крана, що може підняти таку вагу, у місті немає.
Микола Довгаль головний інженер Дніпропетровського філіалу "НДІ проектор конструкція": "Знайшли кран двохсоттонний на острові Зміїний, там він закінчує роботу і можливо наша влада домовиться з тим, що є і баржа, яка зможе привезти цей кран на острів з можливістю викинути його на острів".
Доки не вирішать питання з краном - реконструкцію тимчасово припинили. Проектанти та скульптори кажуть - досі не вирішили, знімати цілий монумент чи демонтувати його частинами.
Микола Довгаль головний інженер Дніпропетровського філіалу "НДІ проектор конструкція": "Після зняття фігури буде демонтована вся конструкція постаменту і прилеглої території для постановки нового фундаменту під сам пам’ятник".
На реконструкцію пам’ятника місто виділило два з половиною мільйони гривень. Проектувальнки кажуть -якщо найближчим часом знайдуть кран - тоді монумент відремонтують до дев’ятого березня, дня народження поета. А доти - мешканці міста читають Кобзар біля безголової статуї Шевченка.
Аделаїда Яківна мешканка Дніпропетровська: "Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю, чому я не сокіл, чому не літаю, чому у мене, боже, крилів немає? Я б землю покинув, і в небо злітав".
Марія Вяткіна, Андрій Ковбаса, Дніпропетровськ, "5 канал"