Тут триває "тиха війна". Останній час тут не часто чути артилерію, натомість часто використовуються глушники. А головний клопіт – це ворожі ДРГ. Мар'їнські ночі бачив Максим Волобоєв.

Армійці кажуть, що полями перед їхніми бліндажами диверсанти бойовиків "гуляють" ледь не щоночі. Скорочують дистанцію до небезпечних двох сотень метрів. Але найгірше, коли терористи підбираються до українських укріплень ззаду.

Мар'їнка лягає спати рано. Одразу після того як сідає сонце. Вночі "прилітає" з автоматичних гранатометів. По кількох українських позиціях – майже одночасно.

Стрілянина то припиняється, то знову поновлюється. У небо летять освітлювальні ракети. Над головою – свистять кулі. Пострілів не чутно, бо терористи використовують глушники.

Донбасівці відганяють гостей.

Раптом кулі прицільно починають летіти з тилу. Укріплення донбасівців диверсанти обійшли. Але їх вчасно помітили та відігнали.

Зі сходом сонця у Мар'їнці знову повна тиша. І вже навіть не віриться, що лише кілька годин тому буквально посеред будинків, в яких укріпилися українські армійці, ходили диверсанти терористів.

На позиціях, де вночі розмовляли пошепки – нині включають музику і розвертають колонки в бік терористів.

А про те, що у Мар'їнці відбувається вночі, нагадують лише дірки від куль та саморобні сигналізації, які встановлюють українські бійці.

Максим Волобоєв, Сергій Новіков, "5 канал"