Трансплантація в Білорусі: чи можливо таке в Україні та куди надалі звертатися пацієнтам

Трансплантація 5 канал / Час. Підсумки тижня
Наразі невідомо, що робити українцям, які стоять у черзі на трансплантацію в Білорусі

342 українці нині чекають на операцію в Республіці Білорусь. За них держава вже заплатила більш ніж 1 млрд грн. 26 пацієнтів нині там на лікуванні, ще чотири особи – проходять обстеження. Вітчизняне МЗС обіцяє зробити все, щоб забрати наших громадян. Але цікаво: як далі? Тобто що робити тим, хто стоїть у черзі на трансплантацію в країні, з якою в нас різко погіршилися відносини. Або як доїхати в Білорусь на консультацію до лікаря тим, кому вже пересадили органи?

Прикро, що Міністерство охорони здоров'я не відповіло на наш запит із цього приводу. Заступниця міністра говорити з нами теж не схотіла. Міністерство нині трусить від кадрового безладу. І вочевидь чиновники поки що залишили без відповіді не лише "Підсумки тижня", а й самих людей, бо герої нашого сюжету теж поки не розуміють, як далі вижити. Докладніше – у сюжеті "Підсумків тижня".

Харків’янці Анні Куріловій 9 травня пересадили печінку в Білорусі. На довгоочікувану операцію жінка чекала довгі місяці. За трансплантацію заплатила держава – 132 тис. доларів. Коли настав час виписки з лікарні, авіасполучення з Білоруссю закрили. Їхати автобусом зі швами на животі понад 10 годин – виснажливо і небезпечно.

"Посольство порадило мені за свої гроші найняти реанімобіль. Я, чесно, боюсь уявити, скільки це тисяч доларів, тому я злякалася", – розповіла Курілова.

Разом з Анною в Мінську застрягли ще 25 українців. Після відчайдушного посту у Facebook до Анни зателефонували з посольства. Запевнили, що її та решту українців, які застрягли в Білорусі, заберуть. У МЗС теж відреагували.

"Ми, безумовно, над цим гуманітарним питанням працюватимемо. І нікого не кинемо сам на сам із проблемою", – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

"Дві людини готуються до евакуації завдяки транспорту, який надішле Міністерство охорони здоров'я. Декілька людей готується їхати додому самостійно. Завдяки нашій співпраці з тутешніми прикордонниками, міністерством, більш-менш спокійний перехід через кордон", – зазначив посол України в Білорусі Ігор Кизим.

Білорусь
Білорусь5 канал / Час. Підсумки тижня

На рахунки білоруських лікарень Україна поклала мільярд гривень. Цього року заплатили за пересадки вже 18 українцям. А загалом у листі очікування операції більш ніж 300 наших людей. Чи поверне Україна ці кошти, чи продовжать українці лікування у Мінську? У Міністерстві охорони здоров’я на це запитання "Підсумкам тижня" поки не відповіли.

"Ці кошти можуть повернутися лише в тому разі, якщо, не дай Боже, пацієнт не дочекався трансплантації. Але ці кошти ми можемо перекинути на іншого пацієнта, якого відправляємо на лікування за кордон", – пояснила заступниця голови комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Оксана Дмитрієва.

Ще один виклик. Українці, які лише чекають на пересадку, мусять щотримісяці їздити до Білорусі на діагностику. На консультації до Мінська мають літати й ті, кому вже зробили операцію. Чи будуть перепони на кордоні, не знає й вінничанка Тетяна Довгань. Її чоловікові пересадили печінку.

Операція
Операція5 канал / Час. Підсумки тижня

"Пересадити органі людині – це одна частина історії. Це те, що ми бачимо зазвичай по телевізору – пройшла операція й ми радіємо. Але після того починається період реабілітації. І людина після пересадки потребує пожиттєвого медичного супроводу. Ми планували влітку. Не можу сказати, чи поїдемо. Спостерігаємо за ситуацією", – зазначила вона.

Якийсь варіант для таких пацієнтів має бути залишений. Донедавна лише дві країни – Індія та Білорусь – були порятунком для українців, які потребували трансплантації органів. Дороговартісні операції оплачувала держава. Нині Індія для українців закрита, Білорусь – під питанням. Тож вітчизняні лікарі кажуть, що це сигнал розвивати трансплантологію в Україні. І вони вже почали це робити. Торік в Україні зробили понад сотню пересадок. Цього року планують 250. Два роки тому запрацював закон, який встановив правила для трансплантації органа від мертвого донора до пацієнта. Завдяки цьому трансплантацію в Україні фактично розблокували. В пілотному проєкті розвитку трансплантації близько сорока лікарень. Із 6 березня пересадку донорської нирки почали робити в Київському центрі нефрології та діалізу. Минулого тижня врятували життя 62-річному чоловікові.

Але щоб працювати наповну, українським трансплантологам потрібні органи. Брати їх лікарі мають право лише після спеціальної процедури – діагностики смерті головного мозку.

"Це коли апаратура підключається до вже померлої людини, життєдіяльність якої підтримується штучно й спеціальним обладнання декілька разів заміряють, чи помер мозок, чи він ще подає ознаки життя. Її неможливо уже повернути до життя. І от тільки тоді можна говорити, що це є потенційний донор, і проводити бесіду з родичами цієї людини на рахунок донорства", – пояснив голова правління національного руху "За трансплантацію" Юрій Андрєєв.

Операція
Операція5 канал / Час. Підсумки тижня

Таку процедуру нині роблять із десяток українських реанімацій, а повинні – всі без винятку, лише тоді запрацює система трансплантації, яка, мов двигун, дасть поштовх сотням нових операцій, кажуть лікарі.

"Проводити процедуру діагностики головного мозку може будь-який заклад, в якому є відділення інтенсивного лікування. Трансплантація без діагностики смерті мозку неможлива", – наголосив директор Українського центру трансплант-координації Дмитро Коваль.

"Єдине, що нас стримує в плані об'єму, – це все-таки кількість донорів із констатованою смертю мозку. В нас в Україні є презумпція незгоди. І трансплантація 20 років була в замороженому стані. Якась недовіра. Багато відмов отримуємо від родичів, коли ми проводимо таку розмову. Це основний стримувальний фактор", – зазначив керівник Центру трансплантології Львівської лікарні швидкої допомоги Максим Овечко.

"Щорічно держава витрачала шалені кошти на програму лікування за кордоном – більш ніж 2 млрд грн. Вартість трансплантації серця в Білорусі та Індії сягала 100-110 тис. доларів. В Україні наразі трошки більше 600 тис. грн. Наголошую, повністю фінансування бере на себе держава", – уточнив лікар-хірург, заступник директора Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова Костянтин Руденко.

"Ми повинні розуміти, що потреба в таких трансплантаціях дуже велика – в сотнях на рік. Одна-дві трансплантації – це добре. Це початок. Але потреба набагато більша", – каже голова ГО "Український реєстр донорів кісткового мозку" Роман Куц.

В Українському центрі трансплант-координації запевняють, що ставлення українців до посмертного донорства змінюється. Люди дедалі частіше дають згоду на трансплантацію органів померлих родичів заради порятунку іншого життя. Цього року очікується більш ніж 200 операцій із пересадки. При цьому потреба в трансплантаціях учетверо більша. В черзі майже 800 українців. Дати їм шанс зберегти життя – нині виклик для українських лікарів.

Ганна Рибалка, Олександр Химич, Юрій Усік, "Підсумки тижня"

Попередній матеріал
Зе-"Оскар" за кращий "ужастік": ТОП-10 вибухових відосиків від "Вечірнього преЗЕдента"
Наступний матеріал
"Без іноземних уболівальників і з напівпорожніми трибунами": як Токіо готується до проведення Олімпійських ігор
Loading...