YouTube / Mama Choli

Територія страху: Крим потопає у хвилях репресій

Дописувачка 5.ua із незаконно анексованого Росією Криму розповіла про людський вимір масових репресій на півострові – агентуру, доноси, викрадення людей, всеохопний страх і об'єднання нескорених

Ці кадри немовби зійшли з екрану, на якому транслюють кримінальну драму чи бойовик. Проте, це не кінострічка, а реальне відео з камери спостереження у Криму. На ньому – двоє чоловіків у формі на темній дорозі зупиняють машину місцевого кримськотатарського активіста Ервіна Ібрагімова. Поки вони бесідують – повз проїжджають авто, та навіть проходить парочка із собачкою. Сам Ервін спокійно відкриває багажник та демонструє "правоохоронцям" нутро свого авто. Ніхто й не підозрює, що вже за кілька хвилин хлопця скрутять і силою посадять у бус. Схоже, що йому запропонували заповнити якісь папери в машині ДПС, бо він йде туди сам, однак біля авто "співробітники" заводять його за бус, який перекриває видимість камери. Що там відбувається – відомо лише учасникам подій. Однак за кілька секунд ми знову бачимо – Ервін з бійкою виривається і намагається втекти. Проте, двоє чоловіків наздоганяють його в той час, як бус під’їжджає ближче і знову перекриває видимість. Хлопця "пакують", і авто залишає місце злочину і їде в бік місцевого водосховища через лісосмугу…

Відео з камери спостереження.

Зранку батьки Ервіна знайдуть машину сина неподалік від власного дому і побачать, що ключі всередині, усі двері відкриті навстіж, не закритий і бардачок. Батько Ервіна розкаже – син подзвонив йому близько одинадцятої ночі і спитав, де документи на машину. Проте, зв'язок з ним перервався, і далі була лише тиша і безкінечні дні марних пошуків…

Ервін Ібрагімов мріє про кар’єру в політиці і захоплюється футболом. Фото – з особистої сторінки Ервіна Ібрагімова в "Однокласниках" .

Кожного разу, коли нам доводилося зв’язуватися із батьком Ервіна, Умером Ібрагімовим – він був у різних куточках Криму в пошуках свого сина. Перший раз – ми "застали" його в кабінеті слідчого, з якого він вийшов практично ні з чим пізно ввечері. Другий – він намагався знайти сліди свого зниклого хлопця за допомогою місцевих екстрасенсів, проте, поки жодного результату це не дало. Востаннє Умер говорив з нами вже з Краснодара. Саме звідти обслуговуються вишки кримського мобільного зв’язку. Батько приїхав до Росії, щоб спробувати самому визначити останнє місцезнаходження телефону Ервіна за допомогою компанії МТС. Проте малоймовірно, що за 24 дні з моменту викрадення цей пристрій ще при хлопцеві та справно працює. Принаймні, його документи місцевий житель знайшов рівно за тиждень – біля місцевого бару в Бахчисараї лежали паспорт, трудова та водійське посвідчення Ервіна Ібрагімова.

Кримськотатарські активісти прийшли під будівлю управління МВС в Бахчисараї, щоб змусити слідчих порушити справу про викрадення Ервіна Ібрагімова, члена Координаційної ради Світового конгресу кримських татар, члена Бахчисарайського регіонального Меджлісу. Слідком РФ взявся за справу лиш через три дні після викрадення.

Понад три тижні у пеклі розшуків і браку будь-якої інформації – родичі моляться, щоб хлопець знайшовся живим. Друзі та місцеві активісти сподіваються, що Ервін несподівано "випливе" як звинувачуваний десь на території Росії. А страшні кадри викрадення приголомшили усіх кримчан, які за тією чи іншою ознакою потрапляють до категорії "незручних", а значить – потенційних жертв.

"Викрадення Ервіна Ібрагімова дійсно приголомшило всіх. Ми достатньо вивчили це питання, щоб виключити зв'язок із комерційною діяльністю, особистою неприязню, боргами. Однак, для нас це все одно не до кінця зрозуміло, – розповідає перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелялов. – Ервін як активний учасник національного руху почав проявляти себе ось тільки-но. Є люди набагато більш активні і жорсткі у висловлюваннях, і вони на свободі та неушкоджені. В нас єдине пояснення – це спроба викрасти людину, яка достатньо близька до певної когорти активних людей, щоби люди були налякані".

У будинку Нарімана Джелялова також проводили обшук. Проте нічого не знайшли, бо чоловік був готовий до візиту силовиків. Тепер він розробляє інструкції з безпеки і допомагає іншим готуватися до подібних "зустрічей".

Посіяти страх, паралізувати навіть у зародку потенційний протестний рух у Криму – мета номер один для організаторів подібних акцій, вважають у Меджлісі. При цьому цей страх швидко розповзається у середовищі тих, хто прямо або приховано не визнає анексію, колись проявляв "антиросійську" активність на роботі чи в соцмережах. Мова йде не про десятки і сотні, а про сотні тисяч людей – так чи інакше пов’язаних з проукраїнським рухом, нині забороненим Меджлісом та навіть просто об’єднаних однією релігією – Ісламом. Їх викрадають, обшукують, викликають на специфічні бесіди, відкривають кримінальні справи.

Один із фігурантів "екстремістської справи" Ільмі Умеров – заступник голови Меджлісу. В його домі вже двічі побували силовики. Вперше – шукали зв'язок з організацією мітингу під кримським парламентом в лютому 2014 – саме тоді, коли його захопив російський спецназ. Вдруге – місяць тому, в межах нової справи, "головним героєм" якої вже є сам Умеров. Тепер йому інкримінують зазіхання на "територіальну цілісність Росії". Зрозуміло, що під цим "зазіханням" слідчі мають на увазі слова активіста в ефірі телеканалу АТР. Там Умеров, м’яко кажучи, поставив під сумнів приналежність Криму до РФ. Нині цей ефір направили на експертизу, самого ж чоловіка змусили погодитися на підписку про невиїзд.

Обшук у будинку Ільмі Умерова.

"Справу готують до передачі до суду. Зараз переклад моїх висловлювань на АТР 19 березня відправили на лінгвістичну експертизу – хочуть сфабрикувати "публічний заклик до порушення територіальної цілісності РФ". За цією статтею передбачене покарання – 5 років позбавлення волі", – розповідає Ільмі Умеров.

Сам активіст переконаний – почуватися безпечно на півострові сьогодні не може ніхто. "Якби викрадали лише тих, хто є активістами національного руху – решта людей спала б спокійно. Якби викрадали якихось бандитів – решта людей спала б спокійно. Але це може статися з кожним. Мета – загальне заціпеніння, загальній страх. Вони вже розуміють, що лояльності добитися не вдасться, і їхня мета – щоби народ мовчав, мовчав від страху…", – впевнений активіст.

Станом на сьогодні у Меджлісі нарахували понад десяток затримань і понад сотню обшуків. При чому деякі "візити" проводилися під час навчань для силовиків, деякі відбувалися у рамках політичних кримінальних справ, деякі – у пошуках терористів і забороненої літератури.

"Коли мова йде про масові обшуки, то силовики поводяться достатньо грубо. Ми маємо величезну кількість повідомлень про те, що обшуки проводять рано вранці, коли вся родина ще спить і в домі є діти. Люди фактично вриваються. Зазвичай із застосуванням сил ОМОНу, часто надягають на чоловіків наручники, змушують лежати на підлозі, застосовують фізичну силу у відповідь на якісь заперечення", – розказує Наріман Джелялов. "Єдиним порятунком стало те, що ми певною мірою привчили людей реагувати активно, тобто збиратися біля будинків тих, у кого проводять обшук. Збираються люди, включають камери на телефонах, включають диктофони і починають записувати, фіксувати, вимагати дотримання прав, і це певним чином зупиняє силовиків від надмірної грубості".



Активісти прийшли до Бахчисарайського УМВС підтримати батька Ервіна Ібрагімова. Небайдужі містяни також щодня чергують біля будинку родини аби не допустити можливого тиску чи погроз.

Після зухвалого викрадення Ервіна Ібрагімова у Меджлісі почали розробляти власну систему сповіщення. Кожного, хто боїться за свою безпеку, просять встановлювати програми, які дозволять визначати їхнє місцезнаходження, тримати у швидкому наборі номери людей, які швидко зможуть допомогти чи від слідкувати, куди їх перевозять.

"Ми намагаємося пояснити людям, як поводитися, якщо вас вночі зупиняють в безлюдному місці співробітники ДПС. Елементарні правила: не глушити двигун, заблокувати двері, трохи приспустити скло. У момент виникнення якоїсь небезпеки – швидко їхати звідти. Краще потім заплатити штраф за непокору співробітнику ДПС, аніж зникнути безвісти. Ми намагаємося пояснити людям, щоб вони не були безтурботними і неуважними, щоб не залишали в темну пору доби жінок самих. Щоб проводжали дітей до школи і зустрічали їх з якихось гуртків. Зараз не час для безтурботності, тому що ситуація напружена. З одного боку, нашкодити можуть силовики, а з іншого – просто неадекватні люди під дією алкоголю чи пропаганди", – ділиться кримськими реаліями перший заступник голови Меджлісу.

Проте нападки і погрози стосуються не лише мусульман і не лише кримських татар. У Криму фактично паралізована діяльність будь-яких українських національно-культурних товариств. Так, у Севастополі місцева поліція виселяє єдину таку громадську організацію – Українське національно-культурне товариство Севастополя – з приміщення, яке й так надається їм лише раз на тиждень на кілька годин. Разом з українцями Діловий і культурний центр покинуть й інші національні спільноти. Голова УНКТС Олег Леус повідомив, що за їхніми даними, силовики облюбували це приміщення через зручне розташування: мовляв, воно найбільш неприступне для потенційних терористів. Зникла і єдина в місті велика українська бібліотека, яку роками збирали місцеві активісти – на її місці в колишньому Українському культурно-інформаційному центрі відкрили ляльковий театр. У березні ФСБ навідалася у будівлю, де раніше засідала місцева "Просвіта". Там показово вилучили понад 250 книжок, 9 з яких "запідозрили" у екстремізмі.

Фактично заблокована робота і "Українського культурного центру" у Сімферополі – єдиної організації, яка офіційно "оформила стосунки" з нинішньою "владою" Криму і заявила про бажання відкрито допомагати українцям півострова. "Зараз нам просто не дають дозволів на проведення будь-яких заходів, відмовляють у проведенні, а потім ще розносять попередження про недопущення протиправних дій з нашого боку", – розповідає активіст УКЦ Михайло.

На думку "прокуратури", спровокувати силовиків можна українською символікою і скандуванням проукраїнських лозунгів.

Із самим активістом кілька разів "бесідували" працівники спецслужб, один раз навіть затримали на так званому кордоні по дорозі з материкової України у Крим. При цьому активно цікавилися контактами і розпитували, чому хлопець свого часу відмовився від російського громадянства, маючи кримську реєстрацію і шанс стати "автоматичним росіянином".

Під постійним пресингом живе і кримчанка Марина. Вона також побувала у місцевому ФСБ. На її думку, причиною виклику став… донос від колег, які не раз сварилися з дівчиною за її проукраїнські погляди. "Мені подзвонили ввечері, сказали, що хочуть зі мною зустрітися і поговорити у них в ФСБ. Повістку показати відмовилися. Коли я прийшла, почали мене розпитувати про мої поїздки до України – про причини і з ким я там зустрічаюся. Питали про те, чим займається "Український культурний центр", про бібліотеку, де зберігаються книги. Потім почали пхати мені листок паперу і вимагати список кримських татар, з якими я спілкуюся на роботі. А згодом принесли планшет, на якому була відкрита моя сторінка у Facebook, і оскільки у мене все приховане, окрім списку друзів, намагалися тиснути на те, що мої контакти якісь підозрілі. Питали, чи спілкуюся я з тими, хто виїхав на материк, тиснули, що бачили в Інтернеті фото, де я тримаю Український прапор. Проте, в чому тут протизаконність – так і не пояснили. Загалом протримали мене близько двох годин, натякали, що на роботі я матеріально відповідальна, і в мене можуть з цим бути проблеми", – поділилася дівчина. Марина стверджує, що лікарня, де вона працює, перетворилася на місце "зливу" даних спецслужбам. Так, за словами дівчини, у медзакладі з’явився спеціальний "завгосп з питань безпеки", а деякі співробітники прямо просять не говорити нічого зайвого у їхній присутності, бо змушені про все доповідати у ФСБ.

"На кожному поверсі тепер висять стенди з боротьби з тероризмом, де вказані номери телефонів ФСБ. Найстрашніше те, що всі вважають своїм зобов'язанням "стуканути". У нас є люди, які прямо попереджають, що вони вже на гачку і пишуть доноси. При цьому я знаю, що за мною стежать, тому що на роботі кожного разу знають, коли я міняюся зміною і виїжджаю на материк. І в мене завжди скандали через те, що я не написала заяву, що їду", – розповідає Марина.

"Антитерористичний" стенд у кримській лікарні.

Боротьба з терористами – це лише ще один із засобів репресивної машини. Так, окрім відомого всьому світу режисера Олега Сенцова, в тероризмі підозрюють або звинувачують ще щонайменше 14 людей. Перші суди у черговій справі днями розпочалися в Ростові. Їхні фігуранти – севастопольські мусульмани, яких росіяни пов’язують із забороненою в РФ і не забороненою в Україні організацією "Хізб ут-Тахрір".

"Протягом цілого дня в Північно-Кавказському окружному військовому суді в Ростові тривав допит секретного свідка у справі севастопольських кримських мусульман. З точки зору процесуального законодавства засекречені свідки не заборонені, однак виглядає все це більш ніж сумнівно… При цьому, в суді не прозвучала мотивація приховування особи свідка, а це є процесуальним порушенням, кажуть адвокати. Окрім того, технічна організація допиту залишає сумніви щодо того, що свідка ніхто не "консультує", адже постійного зв'язку з приміщенням, де перебуває засекречена особа – немає.

Причиною переслідування саме цих осіб – Зейтуллаєва, Сайфуллаєва, Прімова та Ваітова – можуть слугувати їхні негативні оцінки "приходу Росії" до Криму, про що каже той самий свідок. "Россия захватила Крым, это уже плохо для мусульман. Надо с этим бороться". Говорили підсудні про це йому чи ні, але мотивами про "мусульман-терористів-сепаратистів" пронизана абсолютно вся справа. Це все йде в наборі", – повідомила у своєму Facebook українська правозахисниця "Центру громадянських свобод" Марія Томак, яка нині залучена до процесу.

Відео записане 15.06 в Північно-Кавказькому окружному воєнному суді. На відео: Нурі Прімов, Руслан Зейтуллаєв, Рустем Ваітов, Ферат Сайфуллаєв.

За даними Кримської правозахисної групи, від репресивних дій Росії у Криму вже постраждали близько 40 людей – це й ті, що зараз перебувають у СІЗО, засуджені і зниклі безвісти.

На фото Ахтем Чийгоз, Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі під час суду у Сімферополі. Фото – з особистої Facebook-сторінки дружини Ахтема Чийгоза.

"Не можна постійно тиснути, постійно тиснути. Ми всі живемо на такій території, де завжди було багато етносів і культур. І така несправедливість породжує не лише страх, а й протестні настрої", – дружина затриманого Ахтема Чийгоза Ельміра Аблялімова вже понад рік має змогу бачити свого чоловіка лише у СІЗО та у клітці під час судів. Чоловіка, який перейняв керування Меджлісом після заборони в’їжджати в Крим Рефату Чубарову, намагаються звинуватити у організації масових заворушень ще "в українські часи". Чийгоза судять за те, що він нібито роздавав кримським татарам палиці і сльозогінний газ під час мітингу під кримським парламентом, під час якого через тисняву загинуло двоє людей. Звинувачення свою позицію пояснює просто – Росія окремим законом дозволила собі порушувати справи, які лишилися їй у спадок від українського Криму.

Ельміра Аблялімова, дружина Ахтема Чийгоза.

Як і багатьом іншім жінкам політв’язнів, Ельмірі довелося навчитися жити у пеклі правового нігілізму і відсутності надії на справедливість. Проте, за цей час у неї з’явилася власна філософія – дружина бранця переконана, що її чоловік і весь народ опинилися в епіцентрі страшних подій невипадково – адже ці надважкі випробування вже об’єднали місцевих українців і кримських татар і звернули увагу світу та України на страшні події, які роками визрівали в Криму, і, врешті-решт, вибухнули – захопленням Росією і шквалом репресій, дивних зникнень і страшних смертей від тортур.

Українці і кримські татари об’єдналися під тиском російських силовиків. На відео – севастопольці Олег і Тетяна Москаленко привезли подарунки дітям ув’язненого Алі Асанова. На одному з судів старша дочка Алі підійшла до слідчого і попросила: "Відпустіть мого бабашку (батька) додому, і я вам за це вірш розкажу або пісеньку заспіваю, хочете?" Свідки цього епізоду стверджують, що слідчий опустив очі, а одна з наглядачок не змогла втримати сліз.

"Зараз місяць Рамазан, я дотримуюся посту, кожен день я прошу, щоб він не лише залишився живим, але й щоб залишився здоровим. Щоб він побачив своїх батьків, коли повернувся, бо вони вже дорослі, щоб він побачив дітей, які вже підросли, онуків. Зараз ми живемо такими надіями на те, що Добро перемагає Зло. Мені говорять – ну, це із казки. Так, можливо, з казки. Але це прописні істини, які Усевишній встановив на цій землі", – Ельміра ледь стримує сльози. І повторює: світ має зрозуміти, у який морок нині занурилася її земля, які страшні речі сьогодні відбуваються у "темній зоні", яку більшість політиків досі сприймають лише як предмет торгів, що не має людського обличчя. Насправді обличчя це є – і воно кровоточить і заливається сльозами. Крим звучить голосами принижених, ув’язнених і відлунням голосів мертвих, які через усі інформаційні кордони долітають до Вільної Землі вже глухими ледь зрозумілими звуками…

Леся Кримська Українка, для 5.ua

Попередній матеріал
Облрада Одеси під тиском протестувальників визнала добровольців учасниками бойових дій
Наступний матеріал
Полторак розжалував до солдата та звільнив із лав ЗСУ офіцера-хабарника

Рада ЄС продовжила санкції проти окупованого Криму ще на 1 рік

Чубаров: Ніколи собі не пробачу, що батько знову побачив російські війська у Криму

В окупованому Криму активісти розпочали флешмоб із кримськотатарською символікою

В окупованому Криму ФСБ увірвалося з обшуком у будинок мами української волонтерки

Окупаційна влада в Криму запровадила "податок на дощ"

М'ясо чи черешня, або кілька слів про нові кримські делікатеси