Одяг, який неможливо знайти у продажу, створюють кравчині "Швейної роти". Це адаптивний одяг для поранених. Швачки працюють удома й одна одну ніколи не бачили, але разом роблять багато речей, які вкрай необхідні у військових шпиталях по всій країні. Одна з них – харків'янка Ольга Липак. До волонтерського руху доєдналася пів року тому. Каже: це їй допомогло після загибелі чоловіка під Бахмутом.
Ольга Липак шиє адаптивний одяг для поранених уже пів року. Про потребу довідалася з соцмереж. Та вирішила доєднатися до волонтерського руху.
"Нема цього одягу у продажу, а я хотіла допомагати. Я не розуміла – чим. По-перше, я спочатку війни тільки донатила. Чоловік на війні, а я сиділа вдома, допомагати хотілося, а чим, я не розуміла", – каже волонтерка "Швейної роти" Ольга Липак.
Різнокольорові з веселими принтами. З-під рук волонтерки виходять шорти, кофти та штани. Одяг для поранених має свої особливості.
"Така конструкція, бо вони призначені для поранених, в яких стоять апарати металеві і знизу ті ж труси одягти неможливо. Тому приходиться їх повністю розстібати і одягати збоку, це якщо одна нога. А буває що дві ноги поранені", – показує кравчиня.
Тканину жінка отримує від волонтерів та друзів. Викрійки надають волонтери "Швейної роти". Їх розробляли з урахуванням запитів медсестер та поранених. Деякі Ольга корегувала самостійно.
"Ось я доробляла розмір, на той час його не було. Це штани – я вважала за потрібне доробити", – зауважує жінка.
Ольга розповідає: шиття для неї було завжди захопливим хобі. А після загибелі чоловіка стало ще й рятівним.
"Чоловік 24 лютого о 6 ранку пішов добровольцем. Я його побачила лише в листопаді потім, декілька разів він приїжджав у листопаді додому. Потім у грудні він приїхав перед Новим роком на 6 днів. Тоді ми дізналися, що він відправляється у Бахмут. І 11 січня з ним уже не було зв'язку", – розповідає волонтерка "Швейної роти" Ольга Липак.
Ігор Липак підтримував захоплення дружини. Та навіть з окопів цікавився її волонтерством.
"Коли з ним був останній зв'язок, вдень ми переписувались. Я якраз в той день у наш шпиталь військовий віднесла теж кофти, штани і я йому відписалась, що були у шпиталі з подругою, віднесли. Він був дуже радий, що я цим займаюся", – плаче жінка.
Ольга зізнається: коли шиє – не плаче, тому намагається це робити, поки є сили. Свої вироби відправляє майже по всій країні.
"З усіх шортів, які ми спробували, ваші з тиграми найкращі". Взагалі висилають фотографії, пишуть – "дякую", – ділиться відгуками майстриня.
Наскільки важлива ця робота, знає сестра милосердя, волонтерка Ярина Чаговець. Вона опікується потребами поранених військовослужбовців у Харкові вже 9 років.
"Це, по-перше, завжди – ой ух ти! І величезний такий хлопець стає маленькою дитинкою. І це так класно, аж до сліз, коли він бере ось це все, в нього ручки тремтять. А він так – Боже, як то класно! І це так приємно", – наголошує директорка благодійного фонду "Сестра милосердя" Ярина Чаговець.
За час волонтерства Ольга пошила та відправила до шпиталів майже 4 сотні комплектів одягу та білизни.
Оксана Нечепоренко, Антон Авіжас, Харків, "5 канал"
Читайте також: Глушить зв'язок та приземляє ворожих "пташок": на що здатні антидронові рушниці – сюжет
Дивіться відео за темою: "мОСКОВИТИ ВЖЕ ВЕЗУТЬ ДЕСАНТ на ТАНКАХ": воїн ЗСУ про нестачу техніки у рашистів під Бахмутом
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
