Розслідування чи переслідування: що відомо про екстрадицію майданівця з Іспанії та як просуваються справи Майдану

Розстріли на Майдані 5 канал / Час. Підсумки тижня
Як відомо, 21 лютого 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про амністію майданівців, який забороняє навіть збирати персональні дані учасників мирних протестів

Революція Гідності. Чи повертати в Україну затриманого майданівця Дмитра Липового, нині вирішують правоохоронці в Іспанії. Чоловіка, нагадаємо, заарештували на початку травня на запит української Генпрокуратури. Липовому закидають замах на життя правоохоронця 7 років тому під час Революції Гідності.

Паралельно в Україні слідчі ДБР проводять обшуки і допитують одного з сотників Євромайдану, якого звинувачують у вбивстві силовика. Леся Головата пригадала події семирічної давності і намагалася з'ясувати, чи законно проводити розслідування, якщо закон про амністію забороняє переслідувати учасників Революції Гідності.

Криваві події семирічної давнини. Політичну оцінку за масові розстріли на Майдані дали вже і Європейський суд із прав людини, і український парламент. Винним визнали президента-втікача Віктора Януковича. А от правової оцінки – вироків – немає і досі. В українських судах повільно, але розглядають епізоди загибелі та поранень протестувальників, натомість цілковитою білою плямою донині є – загибель силовиків.

Світанок 20 лютого 2014 року. Майдан Незалежності – у вогні, у центрі столиці – згруповані понад дві тисячі силовиків, навпроти них – ті, хто, попри загрозу для життя, не покидав барикад. Так зване перемир'я стало найкривавішим днем Революції Гідності. За півтори години фактично в прямому ефірі на вулиці Інститутській силовики вбили 48 та поранили понад 80 майданівців.

Центральну справу Майдану нині завершує розглядати суд присяжних. Адвокати обвинувачених беркутівців на засіданнях щоразу демонстрували і потерпілим, і свідкам світлини людей, які стріляли з консерваторії. Їхню версію – що майданівці 20 лютого почали стріляти першими, наразі неможливо ані спростувати, ані підтвердити. Навіть їхні клієнти про це не говорять.

За версією Генпрокуратури, три сторони – самовидці та учасники найкривавіших подій 18-20 лютого 2014-го блокують розслідування. Не дають свідчень. 

1 сторона – самі ж правоохооронці;
2 сторона – "тітушки";
3 сторона – ті, хто стріляв у силовиків.

Розслідування справи Майдану
Розслідування справи Майдану5 канал / Час. Підсумки тижня

Олексій Донський, керівник департаменту Офісу генпрокурора, каже: "В істині зацікавлені лише потерпілі, родичі тих, хто загинув 20 лютого 2014 року. Це єдина категорія, яка дійсно хоче зрозуміти, що там відбулося".

Чи повертати в Україну затриманого в Іспанії майданівця – харків'янина Дмитра Липового – вирішують тамтешні правоохоронці. Його заарештували за клопотанням Генпрокуратури. Звинувачують у замаху на життя правоохоронців. Ще 4 роки тому на допиті він розповів, що уранці 20 лютого віддав групі майданівців у консерваторії свій мисливський карабін "Сайгу" та шістдесят патронів до нього. Відео допиту незаконно злили проросійському блогеру. 

Дмитро Липовий
Дмитро Липовий5 канал / Час. Підсумки тижня

Сам не стріляв, свідчить Липовий. Близько шостої ранку вбили одного та тяжко поранили другого силовика.

Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов говорить: "Саме ця група – було приблизно тридцять осіб – відкрила вогонь у відповідь по "Беркуту" та внутрішніх військах, підрозділах, які були на той момент на самому Майдані біля стели, і займали там позиції, використовуючи вогнепальну зброю у вигляді помпових рушниць".

А Олексій Донський, керівник департаменту Офісу генпрокурора, говорить: "Коли була стрільба з консерваторії, активної фази протистояння не було. Близько 5-6 години ранку. Але в нас нема суцільного відео, ми можемо не знати про певні обставини, та якщо такі обставини існують, які виправдовували, на думку цих осіб, їхню стрільбу, то вони мають повідомити нам про ці обстаивни, і ми маємо їх перевірити".

Навесні 2018 року підозру у навмисному вбистві та замаху на життя правоохоронця вручили майданівцю Івану Бубенчику. Про те, що стріляв у потилиці беркутівців, щоби захистити мирних протестувальників, він сам розповів у інтерв'ю.

Іван Бубенчик
Іван Бубенчик5 канал

"Ніколи в житті я не відмовлюся від своїх дій і переконань", – сказав Іван Бубенчик.

Але змінили групу прокурорів, змінили кваліфікацію злочину, і нині ця справа на паузі. Івана Бубенчика випустили на поруки, де він сьогодні – невідомо.

"Під моїм порядкуванням було більш як 400 осіб, і з тих чотириста я маю 5 хлопців, які є Герої Небесної Сотні, і тоді певні люди зрозуміли – краще захищатися, ніж помирати", – говорить Ігор Солонинко, учасник Революції Гідності, демобілізований військовослужбовець ЗСУ.

Через сім років після Революції Гідності слідчі ДБР проводять обшуки та викликають на допити в справі вбивства силовиків сотника 5-ї сотні Євромайдану – Ігоря Солонинка. Він уже не свідок, але ще й не підозрюваний. Солонинко каже: вийшов на Майдан, щоби наступні покоління жили в демократичній державі, два роки воював на Донбасі, щоби захистити кордон. А нині знову починається його особиста – третя війна, і ворог не змінився.

Ігор Солонинко каже: "Повернулися Портнови, Татарови і ці всі прибічники, як то кажуть, підлабузники "русского міра", які отак у нашій країні чомусь протягом багатьох років розхитують ситуацію".

Ігор Солонинко
Ігор Солонинко5 канал / Час. Підсумки тижня

Наступного дня після розстрілів – 21 лютого 2014 року, Верховна Рада ухвалила закон про амністію майданівців, який забороняє навіть збирати персональні дані учасників мирних протестів.

Юрій Луценко, генеральний прокурор (2016–2019), каже: "Зараз закон про амністію учасників подій на Майдані надійно захищає всіх, хто в той момент захищав свободу своєї держави. Будь-які спроби його скасувати є реваншом системи Януковича уже без Януковича".

Закон є, але він не працює, стверджує головний прокурор у справах майдану Олексій Донський.

Донський говорить: "Даний закон не узгоджується з кримінально-процесуальним кодексом, в КПК є пряма імперативна заборона застосування в кримінальному провадженні будь-якого закону, який не відповідає КПК. Ця норма є категоричною".

За добу – з 19 по 20 лютого 2014 року, вбили 13 силовиків. І їх вбивства необхідно розслідувати так само, як і Героїв Небесної Сотні. Ці злочини терміну давності не мають. Прокурор переконує, якщо встановити всі обставини, то можна навпаки – припинити маніпуляції тих, хто досі називає Майдан державним переворотом.

Олексій Донський, керівник департаменту Офісу генпрокурора, каже: "Нерозслідування цих обставин на руку тій самій пані Лукаш, тим захисникам "Беркута", бо якщо буде прийняте рішення по цих подіях, буде поставлена процесуальна крапка, вони не зможуть маніпулювати цими фактами, використовувати в своїх інтересах. Вони не зацікавлені, щоби була дана правова оцінка цим подіям".

Нині події Революції Гідності розслідують у ДБР. І в тому, що можна довіряти слідству, сумнівається адвокатка родин Героїв Небесної Сотні. Адже торік восени, попри протести родин Небесної Сотні, на посаду чільника управління Євромайдану протягнули колишнього працівника СБУ Анатолія Тарасюка, який до того ніколи не розслідував справи Майдану.

"Є великі проблеми з діяльністю ДБР. Ми добилися відкритого прозорого конкурсу, туди дійсно у фінал вийшли дуже сильні кандидати, але скасували результати цього конкурсу і зробили конкурс під Тарасюка", – розказує Євгенія Закревська, адвокатка родин Героїв Небесної Сотні.

Пам'ять про Небесну Сотню
Пам'ять про Небесну СотнюShutterstock

Наскільки незалежною від вказівок із Банкової є нині сам Офіс генпрокурора? Взимку 2019 року з-під варти суд випустив 5-х беркутівців, обвинувачених у масових вбивствах на Інститутській. На цьому наполягала ГПУ.

Ексберкутівець Павло Аброськін
Ексберкутівець Павло Аброськін5 канал

Донський тоді сказав: "Ваша честь, ми будемо покидати зал, я хотів би вибачитися перед потерпілими і судом у цій ситуації і сказати, що нам дуже за це соромно".

Але слухняніші підлеглі зробили все, щоби беркутівці вийшли на волю. І після обміну на лаву підсудних повернулися лише двоє. Ще троє залишилися на тимчасово окупованому сході. Тож якщо навіть у справі про масові розстріли майданівців політична доцільність взяла гору над законом, хто може гарантувати, що це не повториться знову?

Леся Головата та Олексій Іванченков, "Підсумки тижня"

Попередній матеріал
Новий штам COVID-19: наскільки він небезпечний та чи дістався України
Наступний матеріал
Підвищення цін на проїзд: яких міст уже торкнулося та чому мешканці Кривого Рогу катаються безкоштовно
Loading...