Після трагедії взялися за проблеми. Після смерті пацієнтів у Жовкві в МОЗ запитують, чи добре налагоджена система енергобезпеки в українських лікарнях і чи не станеться інших трагедій через перебої з електрикою. Міністр охорони здоров'я ініціював перевірки обладнання у всіх медзакладах країни. Як мають діяти працівники лікарень у випадку відключення світла і чи надійними є резервні системи – з'ясовувала Ірина Саєвич. 

"Кожного дня лікарня працює на одному вводі, якщо наприклад, сталася якась аварія, чи ще щось, то автоматично переключається на інший ввод", – каже головний лікар Київської міської лікарні швидкої допомоги Олександр Ткаченко.

Якщо і другий вийшов із ладу, то є резервні варіанти.

Це основне джерело резервної енергії в лікарні. Якщо основне джерело електрики зникне, то автоматично ввімкнеться цей дизель-генератор.

"Раз на рік міняють масла, міняють фільтри, перевіряють акумулятори", – розповів заступник директора з технічних питань Київської міської лікарні швидкої допомоги Юрій Панасюк.

Якщо ж і генератор не спрацює, то більшість апаратури в реанімації має спеціальні батареї. До прикладу, ці апарати штучної вентиляції легень.

"Ну от ви бачите цей апарат, він зараз не підключений до розетки і надпис на екрані говорить про те, що апарат працює від вбудованого акумулятора від 2 до 6-8 годин роботи", – розповів завідувач відділення інтенсивної терапії Київської міської лікарні швидкої допомоги Ігор Малиш.

Але і це не крайній варіант.

Та у деяких регіонах ситуація не така оптимістична.

Так заступниця голови Чернівецької ОДА з'ясовує з директором місцевого департаменту охорони здоров'я і директором обласної лікарні, чи справді є проблеми з електропостачанням.

"Є проблеми з електропостачанням у зв'язку з тим, що ми зайшли у пандемію на весну, а зараз ми заходимо взимку, і це зрозуміло, бо в нас увімкнуті обігрівачі", – розповіла вона.

Ще місяць тому в Чернівцях провели перевірку, бо кисневих концентраторів побільшало, тож хотіли побачити, чи витримає система. Після неї керівникам медзакладів доручили виготовити проєктно-кошторисну документацію, щоби закупити більш потужне обладнання.

Проєктну документацію пишуть зараз і в деяких медзакладах Житомира. Адже шість лікарень не мають аварійних дизель-генераторів. Наприклад, Житомирська обласна.

"Ми виготовили проєктно-кошторисну документацію, це вже буде третій резервний варіант, який треба, щоб ми вже на 150 відсотків мали спокійне життя. Зараз ми працюємо з нашими меценатами, які готові нам поставити ці дизель-генератори, а наше завдання буде підготувати необхідне приміщення", – розповів гендиректор Житомирської обласної лікарні Богдан Леськів.

Ще 26 закладів області дизель-генератори мають.

"Якщо буде відсутнє світло на одному або другому вводі менше хвилини – одразу спрацьовує дизель-генератор", – повідомив заступник директора з технічних питань міської лікарні №1.

За такою самою системою працюють і в другій міській лікарні.

Не все гладко і в Харкові. В обладміністрації кажуть: зі збільшенням кількості концентраторів зростає навантаження на систему.

"Вони не були розраховані на таку роботу. В більшості плата – це одна розетка. Сьогодні, коли потрібно, щоб там працювало два три концентратори, це збільшення самих розеток, збільшення навантаження на лінії, це потребує швидких капітальних ремонтів, які на сьогодні ускладнюються через оці тендерні процедури, які поки що Кабмін нам не спростив", – зазначив заступник голови Харківської ОДА Тарас Пастух.

А от ексзаступник чільника МОЗ Олександр Лінчевський вбачає проблему в тому, що чимало лікарень було збудовано в радянські часи за типовими проєктами.

Ще на початку карантину Держінспекція енергонагляду провела моніторинг, який показав, що з 568-ми медзакладів по Україні 22-є мають ненадійне енергопостачання, 75 – порушення норматив у цій сфері, 257 закладів не мають резервних автономних джерел живлення. 

Ірина Саєвич, "5 канал"