Скандальний законопроєкт Кабміну набирає оборотів. Міністр енергетики Герман Галущенко наполягає: треба будувати додаткові потужності на Хмельницькій АЕС. Йдеться про добудову 3-го та 4-го енергоблоків. Але ідею здебільшого критикують, аніж схвалюють. Чому не обійтися без російського обладнання та чи доцільні такі витрати під час великої війни – дізнавалася журналістка "5 каналу" Марія Дрозд.
Любов, яка може позбавити місця в Кабміні. Грандіозні плани урядовця знайшли своє втілення на Хмельниччині. Влітку Міністерство енергетики подало законопроєкт до парламенту з пропозицією добудувати 3-й та 4-й енергоблоки атомної електростанції на Хмельниччині. Документ не дістав великого схвалення, хоча і пройшов перше читання.
"Унікальність цих блоків у тому, що вони мають маневрену потужність на 20% від своєї встановленої потужності. Це більш нова технологія, яка дає змогу маневрувати атомною енергетикою", – заявив міністр енергетики України Герман Галущенко.
На думку очільника відомства, це значно посилить українську генерацію. Прогнозується, що на будівництво 3-го енергоблоку знадобиться до трьох років, і до чотирьох років – ще на один об'єкт. Фінансувати спорудження пообіцяли не з державної скарбниці, а з кредитних коштів та бюджету "Енергоатому". Одначе з серпня перейти до другого читання і ухвалити цей законопроєкт не вдається. У четвер енергетичний комітет Ради знову взявся розглядати ідею атомного будівництва. Урешті весь текст законопроєкту обнулили. Але вирішили дозволити "Енергоатому" закупити необхідне для будівництва обладнання. Йдеться про реактори. І їх мають придбати у Болгарії. Водночас рішення комітету не було одностайним, частина депутатів виступає проти.
"Ніякого рішення Верховної Ради про побудову 3-го і 4-го енергоблоку немає. А рішення дозволити купити реактори для цих блоків намагаються прийняти. Формально немає якоїсь вимоги про те, що Верховна Рада має давати дозвіл на те, щоб купувати реактори. Але ж є логічне питання. Якщо немає дозволу будувати щось із використанням цих реакторів, то навіщо їх будувати. Особливо, коли це коштує щонайменше 27 млрд гривень", – наголосила членкиня комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКГ Інна Совсун.
Герман Галущенко киває в бік примхливого болгарського парламенту. Пояснює, що зволікання з купівлею реакторів згодом ударить по кишені, і після березня отримати їх уже не вдасться.
"На жаль, в Болгарії до цього були проросійські сили при владі і ми зверталися постійно, щоб отримати ці реактори, і отримували відмови. Тільки завдяки візиту президента в позаминулому році вдалося домовитись. І питання в тому, що ця згода спливає 11 березня цього року", – пояснив міністр енергетики України Герман Галущенко.
Не тільки доцільність такої дороговартісної покупки викликала обурення, а й її походження. Реактори дісталися Болгарії від російського "Росатому" на початку двохтисячних, а виготовили їх ще за радянських часів. На це міністр енергетики теж мав відповідь. Каже, частину обладнання виробляли в українському Краматорську. Ба більше, радянський реактор має значно нижчу вартість і, ймовірно, краще підійде до конструкції, адже майже всі енергостанції мають радянське обладнання, переконують уже нардепи.
"Він підійде в цю конструкцію будівельну, розумієте. Її не треба руйнувати, зносити, її треба добудувати і тоді цей болгарський блок туди сідає ідеально з мінімальними змінами. Якщо брати американський блок або будь-який інший, він туди точно не підходить і тоді треба все зносити і починати будувати з нуля", – зазначив член комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко.
Шквал критики викликає і сама ідея будівництва. Деякі експерти вважають: розвивати атомну енергетику, безумовно, потрібно, але такі тривалі і дорогі проєкти не на часі.
"Завдання воєнного періоду – вони відрізняються від завдань мирного часу. Тим більше, коли є необхідність вирішення оперативних задач, пов'язаних з децентралізацією, розосередженням енергетики. Навіщо витрачати колосальні гроші на проблемний проект, а він апріорі проблемний", – зазначив експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар.
Хмельницька АЕС вважається найновішою в Україні. 3-й та 4-й енергоблоки почали будувати ще у 80-х. Але згодом проєкт заморозили. Хоча від ідеї будівництва не відмовилися. У 2018-му році розрахували витрати, і відтоді орієнтовний кошторис проєкту так і не змінився. Як пояснив міністр енергетики, витрати перерахують відповідно до сучасних цін, а опісля створять новий законопроєкт на будівництво ХАЕС.
Марія Дрозд, Олексій Тищенко, "5 канал"
Нагадаємо, у Раді ініціювали відставку міністра енергетики Галущенка.
Як повідомляв 5.UA, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що 69 підстанцій "Укренерго" отримали другий рівень захисту.
Читайте також: запаси вугілля в Україні сягнули історичного максимуму – 3 млн тонн.
Дивіться також:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
