Оскаржувати результати ЗНО цьогоріч може рекордна кількість випускників. Адже через недофінансування зменшили кількість екзаменаторів, які перевіряють завдання. Замість двох – один. І випускники, і батьки, і самі екзаменатори критикують це рішення. Адже думка однієї людини може бути надто суб'єктивною. Ті, хто писав тести з іноземної мови і математики, вже дізналися результати 18 червня. З острахом чекають балів найважливішого тесту – з української мови. Коли ж можна подавати апеляцію і в яких випадках це варто робити – розбиралася журналістка "5 каналу".
"Я здавала біологію, математику і українську мову. Мені твір було писати легко", – каже абітурієнтка Вікторія.
Саме твір і розлогі завдання на зовнішньому незалежному оцінюванні замість двох екзаменаторів, як зазвичай, цьогоріч перевіряв один. Попри це, абітурієнтка Вікторія сподівається на фаховість.
"Звісно, було би краще, коли двоє. Але, в принципі, якщо людина розуміє, наскільки важливо те, що вона робить, вона зможе оцінити по правді", – зазначає абітурієнтка.
Низка екзаменаторів обурені такими змінами. Упевнені, одноетапна перевірка не може бути об’єктивною.
"Через кількох осіб у цій країні всі, хто писав ЗНО з математики, української та англійської мов, опинилися заручниками однієї перевірки, яка, зрозуміло, не може бути об’єктивною. За моєї пам’яті найбільшою була різниця в шість балів, які цілком справедливо підвищив другий екзаменатор", – зауважив екзаменатор Тарас Ткачук.
Екзаменаторка Дар'я Дмитрієва наголошує: "Той факт, що перевіряє лише одна людина, один екзаменатор, я не думаю, що він якось позначиться на загальних результатах".
Дар’я майже від самого початку запровадження ЗНО перевіряє роботи випускників. Каже: екзаменаторів цього року менше, та специфіка не змінилася, навантаження теж. Але водночас визнає: перевірка вдвох краща.
"Все ж таки подвійна перевірка зменшує суб’єктивне сприйняття і суб’єктивне ставлення", – наголошує Дар'я Дмитрієва.
На кількості фахівців Український центр оцінювання якості освіти вирішив зекономити, бо забракло фінансування. Довелося компенсувати дірку у близько пів сотню мільйонів гривень.
"Бюджет освіти – понад 120 мільярдів гривень. 50 мільйонів на цьому фоні – це копійки, і через таку в рамках бюджету суму ставити під загрозу рівні шанси дітей на вступ це, звісно, неприпустимо", – розповідає співзасновниця ГО "Смарт освіта" Іванна Коберник.
Без другого екзаменатора, але з посиленою підготовкою. Так в Українському центрі оцінювання якості освіти пояснюють цьогорічні вимушені зміни.
"У разі будь-яких сумнівів екзаменатор мусив обов'язково звертатися до старшого екзаменатора, і тоді рішення старшого екзаменатора ставало визначальним. Ми не стали ризикувати, втрапляючи в ситуацію, коли ми могли не заплатити екзаменаторам або іншим залученим працівникам", – повідомила заступниця голови Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.
Тут запевняють, що про нестачу фінансування скаржилися і до парламенту, і до профільного міністерства, і до уряду. В освітньому комітеті кажуть: не чули.
"Ми ще не обговорювали, але я думаю, треба обговорити це на комітеті. Я от вперше про це дізнався з посту", – акцентував увагу член комітету Верховної Ради з питань освіти, науки, та інновацій.
Після цьогорічного ЗНО в апеляційних комісій може побільшати роботи, адже ті, хто не довіряє думці одного екзаменатора, добиватимуться повторної перевірки. Якщо ви не згідні з результатами, педагоги радять оскаржувати їх, та лише в тому випадку, якщо впевнені, що написали краще за отриманий бал.
Адже його можуть підняти або ж навпаки – знизити. Подати апеляцію слід упродовж п’яти днів із моменту оприлюднення результатів ЗНО.
"Третині дітей підвищують бали в результаті апеляції, це досить високий відсоток", – підсумовує співзасновниця ГО "Смарт освіту" Іванна Коберник.
Лідія Середюк, Олександр Химич, Едвард Белінський, "5 канал"
